Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –Горлівська ОДПІ)

на постанову господарського суду Донецької області від 21.09.2006

та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2006

у справі № 31/126а

за позовом державного підприємства "Артемвугілля"(далі –ДП "Артемвугілля")

до Горлівської ОДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –Балчевської Т.С.,

відповідача –не з’явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 28.12.2005 № 0007611540/1, від 27.12.2005 № 0007631540/1 та від 10.03.2006 № 0007621540/2 з мотивів їх прийняття з порушенням законодавства України.

Постановою господарського суду Донецької області від 21.09.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2006, позов задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 24.05.2006 № 0007621540/3, а також податкове повідомлення-рішення від 24.05.2006 № 0007611540/3 - в частині застосування штрафної санкції у сумі 366 240,17 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.05.2006 № 0007631540/3 –в частині застосування штрафної санкції у сумі 335 345,96 грн. В решті позову відмовлено.

Ухвалені у справі судові акти попередніх інстанцій мотивовано, зокрема, тим, що:

- відповідачем було правомірно спрямовано кошти, внесені позивачем в рахунок оплати поточних зобов’язань з ПДВ, на оплату податкового боргу в порядку пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами";

- зменшення суми податкових зобов’язань шляхом подання уточнення до податкової декларації не є джерелом погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування штрафних санкцій на суму такого зменшення.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Горлівська ОДПІ просить скасувати оскаржувані судові акти місцевого та апеляційного господарських судів та повністю відмовити у задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на останній абзац Податкового роз’яснення щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначеного платником у новій (уточненій) податковій декларації, що містить виправлені показники, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.10.2002 № 503 (v0503225-02) , яким визначено порядок обліку податкового зобов’язання платника у разі подання уточненої податкової декларації із зменшенням попередньо задекларованого податкового зобов’язання.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- внаслідок виявлення податковим органом фактів несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ Горлівською ОДПІ було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 28.11.2005 № 0007611540/0, згідно з яким ДП "Артемвугілля"було зобов’язано сплатити штраф у сумі 573 880,64 грн.; за наслідками оскарження позивачем цього акта індивідуальної дії в адміністративному порядку податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2006 № 0007611540/2, за яким сума штрафних санкцій становить 418 238,11 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 28.11.2005 № 0007621540/0, за яким позивачеві було нараховано штраф у розмірі 42537 грн.; внаслідок оскарження цього рішення в адміністративному порядку Горлівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2006 № 0007621540/2 про застосування штрафних санкцій у сумі 58 737 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 28.11.2005 № 0007631540/0 про нарахування ДП "Артемвугілля"штрафу в сумі 373 951,18 грн., яке за результатами його оскарження в адміністративному порядку було залишено без змін, про що контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2006 № 0007631540/2;

- ДП "Артемвугілля"створено за наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 № 238 шляхом виділення зі складу реорганізованого державного підприємства "Донецька вугільна коксівна компанія"відокремлених підрозділів (у тому числі і ДП "Артемвугілля"), у зв’язку з чим позивачеві за актом-приймання передачі податкового боргу станом на 01.07.2005 було передано податковий борг з ПДВ;

- кошти, сплачені позивачем в рахунок оплати поточних зобов’язань з ПДВ у жовтні 2005 року у сумі 163 995,85 грн. було спрямовано податковим органом в рахунок погашення зазначеного податкового боргу, що обумовило нарахування позивачеві штрафу в сумі 81 997,94 грн. у складі штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2006 № 0007611540/2;

- у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях за липень, серпень 2005 року позивачем було задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ у сумі 401 066 грн.; до того ж, внаслідок самостійного виправлення ДП "Артемвугілля"помилок, допущених в деклараціях за січень-березень 2005 року, липень 2005 року, у жовтні 2005 року позивачем було подано відповідно уточнені розрахунки до цих декларацій;

- фактично податковий орган нарахував штрафні санкції на суму відповідних зменшень первісно задекларованих податкових зобов’язань у розмірі 58 737 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2006 № 0007621540/2 та у сумі 335 345,96 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2006 № 0007631540/2; решту штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями було нараховано позивачеві за порушення строків сплати зобов’язань, самостійно визначених платником у деклараціях з ПДВ.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань з ПДВ згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 названого Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом (2181-14) , такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, з наведеної норми Закону вбачається можливість нарахування зазначених штрафних санкцій лише на суму сплаченого податкового зобов’язання.

За змістом абзацу другого пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відтак з огляду на з’ясовані судовими інстанціями фактичні дані слід погодитися з висновком судів про те, що зменшення податкового зобов’язання за уточненою декларацією є, по суті, самостійним виправленням платником податків допущеної ним помилки, а не погашенням податкового боргу, а тому нарахування штрафних санкцій на суму такого боргу є неправомірним.

Втім судові інстанції припустилися помилки у встановленні черговості погашення податкових зобов’язань платників, пославшись на правомірність самовільного зарахування податковим органом сплачених позивачем сум ПДВ в рахунок погашення податкового боргу з цього податку в порядку календарної черговості його виникнення.

Дійсно, згідно з пунктом 7.7 статті 7 названого Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Однак наведена норма Закону (2181-14) поширюється передусім на платників податків, позаяк податкові зобов'язання згідно з вимогами пункту 1.2 статті 1 цього Закону погашає саме він. Причому наведений припис не передбачає право податкового органу спрямовувати кошти платника податків на свій розсуд, всупереч волі такого платника.

До того ж, наявність у платника податкового боргу не звільняє його від обов’язку сплати поточних податкових зобов’язань, а контролюючий орган при цьому має право вживати передбачені Законом заходи для стягнення податкового боргу.

З урахуванням викладеного ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.05.2006 № 0007611540/3 в частині застосування штрафної санкції у сумі 81997 грн.

Посилання Горлівської ОДПІ на приписи останнього абзацу Податкового роз’яснення щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначеного платником у новій (уточненій) податковій декларації, що містить виправлені показники, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.10.2002 № 503 (v0503225-02) , не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України, позаяк ці приписи стосуються лише порядку обліку податковим органом уточненого платником податкового зобов’язання. Крім того, як вірно зазначено судами, роз’яснення податкового органу не має сили нормативно-правового акта.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

1. Касаційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Донецької області від 21.09.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2006 у справі № 31/126а скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.05.2006 № 0007611540/3 в частині застосування до державного підприємства "Артемвугілля"штрафної санкції у сумі 81997 грн.

Позов у цій частині задовольнити, визнавши таким чином податкове повідомлення-рішення від 24.05.2006 № 0007611540/3 недійсним повністю.

3. В решті постанову господарського суду Донецької області від 21.09.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2006 у справі № 31/126а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.