ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" лютого 2010 р. м. Київ К-21753/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів:
Гончар Л.Я.
Черпіцької Л.Т.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про перерахунок пенсії, –
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про перерахунок пенсії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_6 та виплатити пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю 50% мінімальної пенсії за віком з 22 грудня 2008 року відповідно до частина 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області залишена без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 віднесений до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом третьої групи.
Рішення судів попередніх інстанцій, про часткове задоволення позовних вимог мотивовані тим, що ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи –50% мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії, відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Частина 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08)
визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
, якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
, зокрема до статей 50, 54.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії.
Однак, вирішуючи спір про визнання неправомірним дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії в 2008 році, судами попередніх інстанцій не зазначено кінцевої дати, до якої має здійснюватись такий перерахунок. Оскільки дія Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік"закінчується 31 грудня 2008 року, то й перерахунок повинен бути здійснено до цієї дати.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року змінити, скасувавши їх в частині не визначення кінцевої дати здійснення перерахунку пенсії.
Зобов’язати Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року провести перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплату пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю 50% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.