Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської ОДПІ в Автономній Республіці Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 року по справі № 2-25/14427-2006А за позовом ДП "Кримавтодор"ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"до Сакської ОДПІ в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 року, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 року, позовні вимоги ДП "Кримавтодор"ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"до Сакської ОДПІ в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач 20.01.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.05.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі Сакської ОДПІ в Автономній Республіці Крим просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення –без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Сакської ОДПІ в Автономній Республіці Крим була здійснена виїзна планова перевірка філії "Сакський райавтодор"дочірнього підприємства "Кримавтодор"ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні шляхи України"з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року, за результатами якої складено акт №140/23-1 від 17.07.2006 року.

В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000481701/0 від 20.07.2006 року, яким Сакській філії "Райавтодор" дочірнього підприємства "Кримавтодор"визначено податкові зобов’язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 2 673,70 грн., з яких 445,70 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що філія "Сакський райавтодор"не є юридичною особою у відповідності до Положення про філію, довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №09/2-5-06/1378 від 25.06.2002 р. та наказу про створення філії ДП "Кримавтодор"ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"№9 від 23.05.2002 р.

Транспортні засоби зареєстровані ні за філієй, а за юридичною особою (ДП "Кримавтодор"), що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Відповідно до статті 1 Закону України ""Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів""платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно з ч.1 ст. 6 згаданого Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Частина 3 зазначеного закону передбачає, що у порядку визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

З аналізу зазначених положень законодавства можна зробити висновок про те, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є тільки юридичні особи і саме вони повинні подавати до податкового органу відповідні розрахунки сум податку.

Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомленні-рішення №0000481701/0 від 20.07.2006 року, відповідно до якого Сакській філії "Райавтодор"дочірнього підприємства "Кримавтодор"визначено податкові зобов’язання у сумі 2 673,70 грн., є безпідставним та незаконним.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають встановленим по справі обставинам, вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Згідно з частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу Сакської ОДПІ в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2006 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.