ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" червня 2010 р. м. Київ К-9035/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Смоковича М.І.,
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
Чумаченко Т.А.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_6 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2008 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області (далі –УПФ) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок раніше призначеної додаткової пенсії, виплата якої передбачена статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги обґрунтував тим, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує додаткову пенсії, передбачену статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вважаючи, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідають розмірам, встановленим цим Законом (796-12) , звернувся до УПФ з заявою про приведення її у відповідність. Однак, відповідач відмовив йому у цьому.
Просив суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати усунути вказані порушення, провівши перерахунок додаткової пенсії із розрахунку 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 1 вересня 2008 року з проведенням доплати недоплачених сум.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2008 року (із врахуванням ухвали про виправлення описки від 12 березня 2009 року), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії УПФ щодо відмови перерахунку ОСОБА_6 пенсії, та зобов’язано здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком із 1 вересня 2008 року, виходячи із встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2009 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню при її обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Однак, аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, надає суду касаційної інстанції підстави зробити висновок, що судові рішення неповною мірою гарантують захист прав позивача, оскільки за одним із принципів адміністративного судочинства –диспозитивності, суд, у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, може вийти за межі позовних вимог.
Відтак, зважаючи на те, що Конституційним Судом України ухвалено рішення щодо неконституційності підпункту 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) вказана правова норма втратила чинність і застосуванню не підлягає, а тому УПФ саме з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу додаткову пенсію із розрахунку: 50 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачена статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оскільки ж УПФ не привело розмір пенсії позивача у відповідність до норм чинного законодавства, то на нього покладається обов’язок з її перерахунку саме з 22 травня 2008 року.
Керуючись статтями 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року змінити в частині дати перерахунку пенсії, вказавши такою датою 22 травня 2008 року.
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.