Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(далі –ДК "Укргазвидобування")

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009

у справі № 6/425 (22-а-37847/08)

за позовом ДК "Укргазвидобування"

до державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області (далі –ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2007 № 0004831503/0, від 07.11.2007 № 0004831503/1, від 12.01.2008 № 0004831503/2 та від 18.03.2008 № 0004831503/3 з мотивів їх прийняття з порушенням чинного законодавства України.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009, у позові відмовлено. У прийнятті названих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що рентні платежі за нафту і природних газ є за своєю правовою природою податковим зобов’язанням, а тому порушення установлених Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами" (2181-14) (далі –Закон) строків їх сплати тягне за собою застосування до підприємства штрафу в порядку підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДК "Укргазвидобування"просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що рентна плата за нафту і природний газ не включена до переліку податків, зборів (обов’язкових платежів), установленого статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування", а тому не може вважатися податковим платежем. Наведене, за твердженням позивача, виключає можливість поширення дії Закону на порядок сплати цього платежу та застосування відповідних заходів відповідальності.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в порядку статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій у розгляді справи встановлено, що в ході проведення ДПІ перевірки дотримання ДК "Укаргазвидобування"вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону за період з 01.05.2007 по 02.07.2007 було виявлено факт несвоєчасного внесення позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань з рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, у зв’язку з чим податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2007 № 0004831503/0 про зобов’язання позивача сплатити штраф у сумі 62 471,20 грн. в порядку підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону. Інші оспорювані акти індивідуальної дії фактично дублюють зміст цього рішення, позаяк були прийняті за наслідками його оскарження в адміністративному порядку.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно юридичної природи рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, та порядку сплати цього платежу.

У преамбулі Закону зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 1 Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат"(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат визначено як загальнодержавні обов'язкові платежі, які сплачуються з вартості обсягів нафти, природного газу і газового конденсату, видобутих у межах території України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про систему оподаткування"під податком і збором (обов’язковим платежем) слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету або державного цільового фонду в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом 9 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування"рентні платежі віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що рентна плата за нафту і природний газ належить до загальнодержавних податків і зборів та сплачується у порядку, встановленому Законом.

За змістом підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом (2181-14) , такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, попередні інстанції, встановивши факт сплати позивачем самостійно узгодженого податкового зобов’язання з рентної плати за нафту і природний газ із затримкою на 29 календарних днів, дійшли вірного висновку про законність застосування до ДК "Укргазвидобування"штрафних санкцій у сумі 62 471,20 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та правомірно відмовили у позові.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 у справі № 6/425 (22а-37847/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.