ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" червня 2010 р. м. Київ К-51053/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Смоковича М.І.,
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
Чумаченко Т.А.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі міста Львова про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2007 року ОСОБА_6 пред’явила у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі міста Львова (далі –УПФ) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії, виплата якої передбачена статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує додаткову пенсію, передбачену статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вважаючи, що розмір призначеної і виплачуваної їй пенсії не відповідає розмірам, встановленим цим Законом (796-12)
, звернулася до суду та просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати його усунути вказані порушення, провівши перерахунки додаткової пенсії із розрахунку 75 процентів мінімальної пенсії за віком з червня 2005 року та стягнути на її користь 3094 гривні 99 копійок недоплаченої пенсії.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано УПФ здійснити перерахунок додаткової пенсій ОСОБА_6 за період із травня 2006 року по березень 2007 року та стягнути недоотриману додаткову пенсію за період з травня 2006 року по березень 2007 року в розмірі 1906 гривень 94 копійки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року, постанова суд першої інстанції змінена. Визнано протиправними дії УПФ, та зобов’язано здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період із 16 травня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 29 жовтня 2008 року, у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2009 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п)
, що складає 19 гривень 91 копійку.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, дійшов обґрунтованого висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню при її обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Що стосується виплат додаткової пенсії у 2008 році, то підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"викладено в новій редакції, згідно з якою особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи –30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи –20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".
Зазначені положення, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08)
, визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпункту 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, то УПФ з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу додаткову пенсію із розрахунку 50 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачене статтями 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так як відповідач цього не зробив, то суди обґрунтовано поклали на нього обов’язок з перерахунку пенсії ОСОБА_6
Втім, колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції в частині періоду, за який УПФ зобов’язане здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.
За матеріалами справи, відповідно до довідки МСЕК (а. с. 6), ОСОБА_6 встановлена ІІІ група інвалідності, зокрема, на строк до 1 лютого 2009 року.
Відтак, суд апеляційної інстанції, змінюючи постанову суду першої інстанції у жовтні 2009 року, не врахував зазначену обставину, а тому для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, УПФ слід зобов’язати здійснити перерахунок їй пенсії до 1 лютого 2009 року.
Керуючись статтями 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі міста Львова задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року змінити в частині періоду перерахунку пенсії ОСОБА_6, вказавши його з 16 травня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 1 лютого 2009 року.
В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.