К-48620/09-С Про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - 16.06.2010 Прийняття

У лютому 2009 року ОСОБА_6 пред’явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області (далі –УПФ) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Незважаючи на те, що 22 травня 2008 року Конституційний Суд України визнав неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими були внесені зміни до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач розмір призначеної їй пенсії у відповідність не привів.

Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних їй пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом (796-12) , звернулася до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність. Однак, відповідач будь-яких дій не вчинив.

Просила суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій із розрахунку: державна пенсія –8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія –75 процентів мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 5 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії УПФ щодо відмови перерахунку ОСОБА_6 пенсії, та зобов’язано здійснити перерахунок державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком із 22 травня 2008 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому частиною першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", діючого на момент нарахування пенсії.

Зобов’язано УПФ здійснити виплату позивачу за період з 22 травня 2008 року по 5 травня 2009 року недонарахованої державної пенсії в сумі 23689 гривень 62 копійки та додаткової пенсії в сумі 3515 гривень 60 копійок.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 4 статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"викладено в новій редакції, згідно з якою особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи –30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".

Також, підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частини третю і четверту статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"замінено чотирма частинами та зазначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнано неконституційними.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпунктів 12 і 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, то УПФ з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу пенсію відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так як відповідач цього не зробив, то суди обґрунтовано поклали на нього обов’язок з перерахунку пенсії ОСОБА_6

Втім, колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині визначення конкретних сум недорахованої державної та додаткової пенсій та кінцевої дати періоду перерахунку по 5 травня 2009 року.

Визначаючи конкретну суму недорахованої державної та додаткової пенсій, суди не врахували, що органом, саме на який законодавством покладено повноваження з нарахування, призначення, перерахунку пенсій є Пенсійний фонд України, відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (121/2001) . А, відтак, суди не вправі перебирати на себе повноваження органу, на який такі повноваження покладені.

В частині кінцевої дати перерахунку пенсії, слід зазначити, що загальне поняття пенсії визначено в статті 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2009 року № 1058-ІV, відповідно до якого пенсія –щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом (1058-15) пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, суд приходить до висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Керуючись статтями 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області задовольнити частково.

Скасувати абзац четвертий постанови Зміївського районного суду Харківської області від 5 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року про залишення постанови в цій частині без змін щодо зобов’язання здійснити виплату за період з 22 травня 2008 року по 5 травня 2009 року недонарахованої ОСОБА_6 державної пенсії в сумі 23689 гривень 62 копійки та додаткової пенсії в сумі 3515 гривень 60 копійок.