Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Юрченка В.В.

секретар: Латиніна І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України про зобов’язання прийняти рішення та вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2008 року, -

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просив визнати протиправними дії Верховного Суду України щодо відмови у видачі йому довідки –Додатку №2 до Порядку та умов державного обов’язкового страхування життя і здоров'я суддів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2001р. №8 (8-2001-п) , та зобов’язати відповідача видати вказану довідку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2008 року, якою у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове –про задоволення позову. Зазначає, що висновки судів є помилковими, не відповідають обставинам, які встановлені і суперечать змісту чинного законодавства. На його думку, обов’язки військової служби для нього полягали у виконанні ним виключно професійних обов’язків судді військового суду, у тому числі і при виконанні інтернаціонального обов’язку. Вважає, що в рішеннях судів не надано оцінки тому, що відповідно до ст. 63 Закону України "Про судоустрій"військовий суддя крім здійснення правосуддя не може залучатися до виконання інших обов’язків військової служби. Звертає увагу суду на те, що відповідач не довів відсутність причинного зв’язку між шкодою, заподіяною його здоров'ю і виконанням ним обов’язків судді.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення –про задоволення позову з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 1975 року виконував обов’язки судді, а з квітня 1994 року –судді військової палати Верховного Суду України. Постановою Верховної Ради України від 02.11.2006р. №310-V (310-16) позивач звільнений з посади судді Верховного Суду України у зв’язку з поданням заяви про відставку за стоном здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків. 05.06.2007р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки за встановленою формою –Додаток №2 до Порядку та умов державного обов’язкового страхування життя і здоров'я суддів. Відповідач листом від 08.01.2008р. за №201-809/0/8-07 відмовив позивачу у видачі вказаної довідки у зв’язку з відсутністю висновку про наявність причинного зв’язку між шкодою, заподіяною здоров'ю, та виконанням ним обов’язків судді, посилаючись на те, що захворювання позивача пов’язані з виконанням обов’язків військової служби, а не обов’язків судді.

За результатами проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією ГВКГ терапевтичного профілю (свідоцтво про хворобу №2279 від 31.07.2006р), а також Спеціальною кардіологічною медико-соціальною експертною комісією №2 МОЗ України (довідка №001799 від 29.05.2007р.) встановлено, що ОСОБА_1 втратив 25% професійної працездатності у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби. Постановою КМУ від 14.02.1994р. №89 (89-94-п) (із наступними змінами) затверджено Порядок та умови державного обов’язкового страхування життя і здоров'я суддів, яким передбачено, що державне обов’язкове страхування життя і здоров'я здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 7 цього порядку передбачено, що у разі заподіяння застрахованому у зв’язку з виконанням відповідно до закону службових обов’язків каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, що не призвело до стійкої втрати працездатності, страховик виплачує застрахованому страхову суму у розмірі його річного заробітку. Відповідно до пункту 13 цього ж Порядку довідка за встановленою формою (додаток 2), необхідна для виплати страхової суми, видається судовим органом, де працював застрахований. У підпункті "а"пункту 8 Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності, затвердженого Постановою КМУ від 04.02.1994р. №221 зазначено, що встановлення ступеня обмеження життєдіяльності людини, стану працездатності, групи інвалідності, причини і часу настання інвалідності внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва чи професійного захворювання належить до виключної компетенції медико-соціальної експертної комісії.

Встановлено, що захворювання позивача сталося у зв’язку з виконанням ним відповідно до вимог закону службових обов’язків судді військових судів, що підтверджено даними його послужного списку (а.с.5-11). Статтею 63 Закону України "Про судоустрій"визначено, що військовий суддя крім здійснення правосуддя не може залучатися до виконання інших обов’язків військової служби. З огляду на те, що позивач інших обов’язків військової служби, окрім обов’язків судді, не виконував та що зазначену довідку міг видати позивачеві лише Верховний Суд України, відмова у її видачі є протиправною.

Повно з’ясувавши фактичні обставини справи та застосовуючи законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суди першої та апеляційної інстанції дали неправильну правову оцінку обставинам у справі та допустили неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення –про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 220, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2009 року скасувати, прийнявши нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Дії Верховного Суду України щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки визнати протиправними.

Зобов’язати Верховний Суд України видати ОСОБА_1 довідку, визначену Додатком №2 до Порядку та умов державного обов’язкового страхування життя і здоров'я суддів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1994 року №89 (89-94-п) (із наступними змінами).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у випадках, з підстав, у строки та в порядку, визначених статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.