ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" лютого 2010 р. м. Київ К-22494/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої:
Гончар Л.Я.
Суддів:
Бим М.Є.
Сіроша М.В.
Черпіцької Л.Т.
Харченка В.В.
при секретарі : Фурдичко Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Харківського міськрайонного центру зайнятості на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2008 року в справі за позовом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Московського районного центру зайнятості до Контрольно-ревізійного відділу м. Харкова про скасування вимоги в частині,-
в с т а н о в и л а :
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Московського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу м. Харкова про скасування вимоги в частині вжиття заходів щодо відшкодування незаконних витрат на оплату проїзду громадянам, які працювали на оплачувальних громадських роботах.
Позивач в обґрунтування позову посилався на те, що відповідачем проведена ревізія з питання дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Московського районного центру зайнятості м. Харкова за період з 01.01.2005 року по 01.04.2007 року. За результатами ревізії пред’явлено ряд вимог, одна з яких стосується вжиття заходів щодо відшкодування незаконних витрат на оплату проїзду громадянам, які працювали на оплачуваних громадських роботах в Харківській обласній організації Товариства Червоного Хреста України та в територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Московського району М.Харкова в сумі 8155 грн. 20 коп. Позивач просив суд скасувати вимогу відповідача в частині вжиття заходів щодо відшкодування незаконних витрат на оплату проїзду громадянам, які працювали на оплачувальних громадських роботах.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року позов залишено без задоволення.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2008 року, апеляційну скаргу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Московського районного центру зайнятості залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року –без змін.
У поданій касаційній скарзі Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі правонаступника Харківського міськрайонного центру зайнятості, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють дійсні права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
Згідно пункту 19 положення "Про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт", затвердженого Постановою КМУ від 27.04.1998 року №578 (578-98-п)
та п.4 Порядку фінансування за рахунок коштів Фонду оплачуваних громадських робіт для безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20.03.06 року (357-2006-п)
визначено, що кошти Фонду можуть бути спрямовані на оплату послуг з перевезення безробітних або їх проїзду на підставі поданих центру зайнятості документів за умови, що роботи проводяться в іншій місцевості.
Згідно ст. 133 Конституції України систему адміністративно –територіального устрою України складають: Автономна республіка Крим, області, райони в містах, селища і села.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що безробітні при обслуговуванні осіб похилого віку та інвалідів виконували громадські роботи на території міста Харкова, що не може вважатися виконанням робіт в іншій місцевості.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що вимога контрольно-ревізійного відділу в м. Харкові №123-15/1285 від 15.06.2007 року в частині вжиття заходів щодо відшкодування незаконних витрат на оплату проїзду громадянам, які працювали на оплачуваних громадських роботах в Харківській обласній організації Товариства Червоного Хреста України та в територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Московського району М.Харкова в сумі 8155 грн. 20 коп. та висновок по даному питанню, зазначений в акті ревізії від 25.05.2007 року за №123-20-151 ґрунтуються на Законі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2008 року не встановлено.
Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Харківського міськрайонного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2008 року без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.