колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,

секретар судового засідання Сіпаренко С.В.,

за участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету ветеринарної медицини України, голови Державного комітету ветеринарної медицини України Іванова Григорія Борисовича, третя особа –начальник управління ветеринарної медицини у Черкаській області Радняна Людмила Андріївна про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, скасування наказу в частині оголошення догани ОСОБА_1, поновлення на державній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2009 року,

В лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 28 серпня 1990 року працював на державній службі, де внаслідок просування по службі займав посаду начальника управління ветеринарної медицини у Черкаській області, та йому було присвоєно 7 ранг державного службовця. Після призначення в березні 2007 року Іванова Г.Б. на посаду голови Державного комітету ветеринарної медицини України велася систематична протиправна діяльність з усунення позивача із займаної посади, що була виражена у погрозах, тискові, залякуванні, підготовці та виконанні плану зі звільнення його з державної служби і призначення на посаду ОСОБА_2, яка знала про існуючий план та брала участь в його здійсненні. Внаслідок цієї протиправної діяльності ОСОБА_1 переніс тяжке захворювання (інфаркт задньої стінки міокарду), наслідки якого є непередбачуваними для його життя та здоров’я в майбутньому. Наказом голови Державного комітету ветеринарної медицини України № 28-к від 19 лютого 2008 року за результатами проведеної перевірки використання бюджетних коштів за 2007 рік, планування бюджету на 2008 рік, усунення недоліків по результатах перевірки, проведеної з 26 лютого 2007 року по 3 березня 2007 року, та грубого порушення вимог статей 5, 10, 14 Закону України "Про державну службу"ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника управління ветеринарної медицини у Черкаській області –головного державного інспектора ветеринарної медицини Черкаської області на підставі пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу"за порушення Присяги державного службовця.

Вважає, що фактичні обставини його звільнення не відповідають вимогам пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу", тому що протягом усього часу перебування на державній службі він сумлінно виконував свої службові обов’язки, дотримувався Конституції України (254к/96-ВР) та інших законів України, не порушував Присяги державного службовця тощо, що підтверджується численними нагородами. Також наказом Державного департаменту ветеринарної медицини "Про підсумки роботи служби ветеринарної медицини за 2005 рік та завдання щодо вдосконалення роботи в 2006 році"від 16 березня 2006 року №22 була відмічена позитивна робота управління ветеринарної медицини в Черкаській області, яку на той час очолював позивач. Крім того, за неповних чотири місяці від останнього заохочення (почесна грамота, датована 26 жовтня 2007 року) до моменту звільнення позивач був на роботі всього три дні: 19 січня 2008 року, 18 та 19 лютого 2008 року, а весь інший час він знаходився на лікарняному та у відпустці.

Просив визнати дії Державного комітету ветеринарної медицини України та його голови Іванова Г.Б. з підготовки до звільнення та звільнення позивача з посади начальника управління ветеринарної медицини у Черкаській області протиправними; скасувати наказ голови Державного комітету ветеринарної медицини України "Про ОСОБА_1"від 19 лютого 2008 року № 28-к; поновити ОСОБА_1 па посаді начальника управління ветеринарної медицини у Черкаській області; скасувати наказ голови Державного комітету ветеринарної медицини України "Про призначення ОСОБА_2"від 19 лютого 2008 року № 29-к; стягнути з Державного комітету ветеринарної медицини України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу; стягнути з Державного комітету ветеринарної медицини України та його голови Іванова Г.Б. на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1700 грн., судові витрати в розмірі 20,40 грн., витрати на правову допомогу адвоката у сумі 2500 грн. солідарно. Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, просив також скасувати наказ голови Державного департаменту ветеринарної медицини "Про результати комплексної перевірки державної служби ветеринарної медицини в Черкаській області"від 1 червня 2007 року № 55 в частині оголошення догани ОСОБА_1, зазначивши, що про цей наказ він дізнався в судовому засіданні 26 травня 2008 року, тому не мав змоги оскаржити його раніше.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2008 року –без змін.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що згідно з витягу з трудової книжки ОСОБА_1 наказом Державного комітету ветеринарної медицини України №13-к від 1 серпня 2003 року призначено на конкурсній основі начальником управління ветеринарної медицини у Черкаській області – головним державним інспектором ветеринарної медицини Черкаської області з присвоєнням восьмого рангу державного службовця. За результатами дослідження ефективності використання бюджетних коштів на протиепізоотичні заходи за 2005-2007 роки, проведеного контрольно-ревізійним управлінням у Черкаській області в грудні 2007 року –лютому 2008 року, було встановлено, що через недостатній рівень внутрішнього контролю за використанням державних ресурсів в установах ветеринарної служби Черкаської області допущено ряд фінансових порушень, які призвели до незаконних витрат на суму 49,14 тис.грн. За висновками комплексної перевірки роботи управління ветеринарної медицини у Черкаській області, проведеного в період з 26 лютого 2007 року по 16 березня 2007 року, начальником цього управління не організовано ефективної системи внутрішнього фінансового контролю за фінансовою та господарською діяльністю щодо проведення планування державною бюджету, використання бюджетних коштів. Наказом голови Державного департаменту ветеринарної медицини "Про результати комплексної перевірки державної служби ветеринарної медицини в Черкаській області"від 1 червня 2007 року № 55 ОСОБА_1 було оголошено догану. Відповідно до акту від 19 лютого 2008 року, складеного за результатами наради щодо усунення недоліків, виявлених в ході перевірки використання бюджетних коштів за 2007 рік, планування бюджету на 2008 рік, усунення недоліків роботи фінансових служб після проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності, планування та використання бюджетних коштів, яка була проведена за участю голови Державного комітету ветеринарної медицини України Іванова Г.Б., його першого заступника Горжеєва В.М. та заступника Жука О.В., а також начальника управління ветеринарної медицини у Черкаській області ОСОБА_1 та його першого заступника ОСОБА_2, позивач відмовився давати пояснення щодо виявлених порушень та причин невиконання вказівок, наданих за результатами перевірки, залишив приміщення, де проходила нарада. Тобто ОСОБА_1 продемонстрував неповагу до керівництва Державного комітету ветеринарної медицини України своєю безтактністю та грубістю, знехтував законними розпорядженнями голови Державного комітету ветеринарної медицини України, відмовився надавати пояснення щодо виконання ним своїх функціональних обов’язків, чим порушив Присягу державного службовця та вимоги статей 5, 10 Закону України "Про державну службу". Наказом голови Державного комітету ветеринарної медицини України № 28-к від 19 лютого 2008 року за результатами проведеної перевірки використання бюджетних коштів за 2007 рік, планування бюджету на 2008 рік, усунення недоліків по результатах перевірки, проведеної з 26 лютого 2007 року по 3 березня 2007 року, та грубого порушення вимог статей 5, 10, 14 Закону України "Про державну службу"позивача було звільнено із займаної посади на підставі пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу"за порушення Присяги державного службовця.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважаючи зазначені обставини доведеними, прийшов до висновку про правомірність звільнення позивача з роботи та про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі та не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, зазначені рішення судів не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, зазначені порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, а тому ухвалені по справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч. 4, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2009 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.