Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання відмови у виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових виплат відповідно до статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Богунського районного суду м. Житомир від 22.08.2008 позов задоволено частково. Визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до розмірів, встановлених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за 2007 рік в сумі 1185грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира залишено без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомир від 22.08.2008 змінено, резолютивну частину викладено в наступній редакції: Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення, в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за 2007 рік.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Богунського районного суду м. Житомир від 22.08.2008 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 та просить винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, скаржник зазначає, що пунктом 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію окремих норм статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1

Суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи дійшли правильного висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися положеннями ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.

Однак при цьому не звернули увагу на те, що дію положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Судами встановлено, що відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги на оздоровлення в червні 2007 року в розмірі 75 грн. 00 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 (562-2005-п) .

Зупинення дії положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м. Житомир від 22.08.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.