09-15/2838а Про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - 03.02.2010 Прийняття

Дочірнє підприємство "Черкаський облавтодор"Відкритого акціонерного товариства "Держава акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"(далі по тексту –позивач, ДП "Черкаський облавтодор") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси (далі по тексту –відповідач, ДПІ у м. Черкаси), третя особа - Державна служба автомобільних доріг України, за участю Прокурора Черкаської області, про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0008582301/0 від 18.11.2005 року, №0008582301/2 від 13.03.2006 року, №0008582301/3 від 23.05.06 року, №0002172301/2 від 13.03.2006 року та №0002172301/3 від 23.05.2006 року (з урахуванням доповнення до позовних вимог).

Постановою Господарського суду Черкаської області від 12.10.2006 р. у справі №09-15/2838а (суддя Курченко Н.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2007 р. у справі №09-15/2838а (головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Поліщук В.Ю., Лобань О.І.) постанову Господарського суду Черкаської області від 12.10.2006 р. скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

ДПІ у м. Черкаси, не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2007 р. у справі №09-15/2838а, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Черкаси не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.11.2005 р. Черкаською ОДПІ, правонаступником якої є відповідач, прийнято податкове повідомлення-рішення №0008582301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 5 113 860 грн., в тому числі: 1 704 620 грн. основного платежу та 3 409 240 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами неодноразового оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення –рішення до Черкаської ОДПІ та ДПА у Черкаській області, скарги позивача залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення –рішення:

- №0008582301/2 від 13.03.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 5 113 860 грн., в тому числі: 1 704 620 грн. основного платежу та 3 409 240 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0002172301/2 від 13.03.2006 року, яким донараховано позивачу суму податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 767 079 грн., в тому числі: 255 693 грн. основного платежу та 511 386 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідком адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до ДПА України, скаргу позивача залишено без задоволення та 13.03.2006 року відповідачем прийнято податкові повідомлення –рішення №0008582301/3 та №0002172301/3, які за змістом, обґрунтуванням та сумою податкових зобов’язань не відрізняються від оскаржених позивачем рішень.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту "Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП "Черкаський облавтодор"з питання сплати до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом походження з України"від 09.11.2005 р. №3070/23-208/31141625 (далі по тексту –Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем порушено вимоги п.п. "в"п. 13.1 та п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"в частині оподаткування доходів нерезидентів, отриманих від надання послуг типу "інжиніринг", що призвело до несплати позивачем податку з доходів, отриманих нерезидентом з джерелом походження з України в сумі 1 704 620 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2003 року між Міністерством транспорту України, Державною службою автомобільних доріг України та нерезидентом - Тоrno Internazionale SpA (Італія) укладено генеральну угоду про співпрацю у реконструкції та експлуатації автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса.

Листом №1/8.1-4-602 від 19.03.2004 року Державна служба автомобільних доріг України повідомлено, що відповідно до п. 10.1 Генеральної угоди про співпрацю довіреною особою, через яку здійснюватимуться платежі Тоrno Internazionale SpA визначено Дочірнє підприємство "Черкаський облавтодор".

На виконання зазначеного листа, 19.03.2004 року між Одеською філією АБ "Експрес-Банк"(кредитор) та ДП "Черкаський облавтодор" укладено кредитну угоду №3/04, згідно якої кредитор надає позивачу кредит у сумі 2 000 000 Євро для проплати робіт по реконструкції автомобільної дороги Київ-Одеса. Фактичне виконання угоди підтверджено платіжним дорученням, відповідно до якого позивачем перераховано на адресу Тоrno Internazionale SpA 2 000 000 Євро.

Відповідно до п.п. "в"п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг".

Згідно з п. 1.36 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Пунктом 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України"чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 19 Закону України "Про систему оподаткування"та п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"встановлено, якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору. Законом України №502-ХІV від 17.03.99 р. (502-14) ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (380_011) (далі по тексту –Конвенція).

Відповідно до ст. 1 Конвенції вона застосовується до осіб, які є резидентами однієї або двох Договірних Держав.

Згідно ст. 2 Конвенції, вона поширюється на податки на доходи і на капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів чи місцевих органів влади незалежно від способу їх стягнення.

Податками на доходи і на капітал вважаються всі податки, що стягуються із загального доходу, загальної суми капіталу, або з елементів доходу чи капіталу, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна та податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємством, а також податки на приріст капіталу.

Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, в Україні, зокрема, є і податок на прибуток підприємств, в Італії: (і) персональний прибутковий податок; (іі) корпоративний прибутковий податок; (ііі) місцевий податок на доход; (IV) податок на чисту вартість підприємства незалежно від того, зібрані вони утриманням у джерела чи ні (надалі "італійський податок").

Ця Конвенція (380_011) поширюється також на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які справляються кожною Договірною Державою після дати підписання цієї Конвенції в доповнення або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.

Статтею 5 Конвенції встановлено, що для її цілей термін "постійне представництво"означає постійне місце підприємницької діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства. А відповідно до п. "g"цієї статті термін "постійне представництво", зокрема, включає будівельний майданчик, або конструкцію, або монтажний об'єкт, якщо вони існують більше дванадцяти місяців.

Згідно з п. 1 ст. 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Факт відсутності в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб та в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України інформації про Тоrno Internazionale SpA або його постійного представництва підтверджується листами ДПА України №8110/5/29-4016 від 18.07.2006 року та Головного управління статистики у Черкаській області №02-2-10/3090 від 05.09.2006 року, а відтак обґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції відносно оподаткування отриманого прибутку за вказаними операціями саме в Італійській Республіці.

Відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 (470-2001-п) р. (далі –Порядок), підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що Тоrno Internazionale SpA є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, підтвердженням чого слугують довідки Торгово-промислової, сільськогосподарської і ремісничої плати Мілану від 02.09.2005 р. та Міністерства економіки та фінансів Італії від 13.01.2006 р.

Згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподаткувати прибутку підприємств"платниками податку є, зокрема, з числа резидентів –суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Враховуючи те, що Державною службою автомобільних доріг України, відповідно до п. 10.1 Генеральної угоди про співпрацю, ДП "Черкаський облавтодор"визначено довіреною особою, через яку здійснюватимуться платежі Тоrno Internazionale SpA, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що здійснюючи перерахування резиденту Італії 2 000 000 Євро позивач виступав в якості довіреної особи та не мав на меті отримання прибутку і в даному випадку не підпадає під поняття "платника податку".

Відповідно до п. 19.4 ст. 19 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що факт відсутності станом на 29.11.2005 року податкової заборгованості Тоrno Internazionale SpA підтверджується довідкою Податкової служби Міланського відділення від 29.11.2005 року, а відповідно до Меморандуму Відділу контролю сплати податків Головного управління Фінансової Гвардії операція зі сплати ДП "Черкаський облавтодор"коштів у розмірі 2 000 000 Євро була визначена як така, що не оподатковується ПДВ, внесена до бухгалтерії Тоrno Internazionale SpA та відповідним чином вплинула на формування доходу італійської компанії, що підлягає оподаткуванню прямими податками.

За вказаних обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції відносно неправомірного донарахування податковим органом податкових зобов’язань на підставі спірних податкових повідомлень-рішень, які обґрунтовано визнано апеляційним судом нечинними та скасовано.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2007 р. у справі №09-15/2838а не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2007 р. у справі №09-15/2838а залишити без задоволення.