Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Розваляєвої Т.С., Харченка В.В., Черпіцької Л.Т.

при секретарі: Сірик Ю.В.

за участю представників:

Керуючого санацією –Денисенко Л.А., Павленка О.М.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Орендного підприємства Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків в особі керуючого санацією Марченко О.М. на постанову господарського суду Сумської області від 05 травня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року у справі №АС6/76-08 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області до Орендного підприємства Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків про стягнення боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

У березні 2008 року Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області звернулось до суду з позовом до Орендного підприємства Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків, в якому просило стягнути з відповідача борг з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 9782,77 грн.

Постановою господарського суду Сумської області від 05 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (1788-12) , у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.92 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. N 383 (z1451-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за N 1451/11731 (z1451-05) , застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР N 1173 (v1173400-56) від 22.08.56 р.

З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який набрав чинності з 01.01.2004 р., збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом б статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 (z0064-04) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663 (z0064-04) .

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має стаж роботи, що дає йому право на пільгову пенсію 18 років 1 міс. З дні. Останнє місце роботи - ВАТ АК "Свема"- 0 р. 10 міс. 2 дні. Попереднє місце роботи - ОП НДІЄІМ - 13 р.9 міс. 24 дні, в тому числі залікований пільговий стаж складає 11 р. 7 міс. 28 дн., 3 р. 2 міс. 19 дн. - КП ШКЗ "Зірка", в т. ч. залікований пільговий стаж - 0 р. 0 міс. 0 дн. Зазначене підтверджується копіями пільгових довідок та витягом з пенсійної справи.

При цьому посада газозварювальника була віднесена до Списку 2, затвердженого Постановою КМ СРСР від 26.01.1991р. № 10 (va010400-91) "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення".

Відповідно до р. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (z0064-04) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004р. (z0064-04) , відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , в розмірі 60 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, щомісяця до 25 числа.

Однак, судами не було взято до уваги те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи.

Позивач у позові просив стягнути 60 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 9782,77 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про 100 відсоткові витрати.

Слід також зазначити, що позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості за січень-лютий 2008р. (авансові платежі) та по донарахованій сумі за 2007 рік, а разом 9782,77 грн.

У зв’язку з цим слід зазначити, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) встановлено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

На ці норми Закону суди попередніх інстанцій уваги не звернули та не з’ясували, чи досяг ОСОБА_1 пенсійного віку.

Згідно ч.1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Орендного підприємства Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків в особі керуючого санацією Марченко О.М. - задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 05 травня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.