Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої - судді-доповідача Васильченко Н.В.

суддів - Кравченко О.О, Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С.

при секретарі - Сорокіній Л.В.

з участю представників позивача Хомчук В.А., прокуратури Чубенко В.В.

розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області та першого заступника прокурора Житомирської області по справі № 10\1638-НМ за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області про визнання недійсним рішення –

ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області про визнання недійсним рішення № 261 від 09.10.2006 р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін", а саме вилучення в доход державного бюджету 1759849,00 грн надмірно отриманої виручки та 3519698,00 грн штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Житомирської області від 17 липня 2007 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 р., позов задоволений. Визнано протиправним та скасовано в повному обсязі рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області № 261 від 09 жовтня 2006 р.

Рішення судів обгрунтовані тим, що рішення відповідача не грунтується на вимогах закону, прийняте всупереч Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" (z1047-01) .

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, перший заступник прокурора Житомирської області та Державна інспекція з контролю за цінами в Житомирській області подали касаційні скарги, в яких просять вказані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скарга обгрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обгрунтованості застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційних скарг, колегія суддів знаходить підстави до їх задоволення.

Як встановлено матеріалами справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області проведено перевірку обгрунтованості застосування ВАТ "Житомиргаз"тарифів на зберігання газу природного, транспортування розподільчими мережами та його поставку за період з 01.05.2004 р. по 01.07.06 р., про що складено акт від 16.08.06 р.

За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами винесено рішення № 261 від 09.10.06 р. про застосування до ВАТ "Житомиргаз"економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме вилучення в доход державного бюджету 1759849,00 грн надмірно отриманої виручки та застосування 3519698,00 грн штрафу.

Згідно зазначеного рішення економічні санкції застосовані до товариства за порушення вимог постанов НКРЕ України від 10.03.99 р. № 310 (z0153-99) , від 14.01.04 р. № 21 (v0021227-04) , від 28.12.05 р. № 1241 (v1241227-05) , від 29.04.05 р. № 310 (v0310227-05) , від 14.09.05 р. № 792 (v0792227-05) , від 27.10.05 р. № 977 (v0977227-05) , від 21.12.05 р. № 1151 (v1151227-05) , від 16.02.06 р. № 176 (v0176227-06) , а саме застосування в період з 15.06.05 р. по 01.06.06 р. завищених цін на газ природний за рахунок нарахування надбавки в розмірі 2,0% до встановлених цін.

Як зазначено в акті перевірки в період з 15.06.05 р. по 01.06.06 р. споживачами всіх категорій сплачено, а ВАТ "Житомиргаз"отримано цільову надбавку в сумі 1466541 грн. (без ПДВ) та 1759849 грн. (з ПДВ) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.05 р. № 442 "Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ" (442-2005-п) .

Вся сума отриманої надбавки перерахована позивачем до державного бюджету, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 р. № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (1729-2001-п) НКРЕ встановлює за погодженням з Міністерством економіки граничні рівні ціни на природний газ, що встановлюються для всіх категорій споживачів. Ціни мають бути не вище встановленого Кабінетом Міністрів України граничного рівня.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 р." та деяких інших законодавчих актів України " № 2505 (2505-15) споживачі всіх форм власності повинні сплачувати збір у вигляді цільової надбавки до діючих тарифів (ціни) на природний газ у розмірі 2 відсотків.

На виконання вказаної норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 червня 2005 р. № 442 (442-2005-п) , якою затвердив порядок внесення до спеціального фонду Державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, відповідно до якого під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування та постачання споживачам та суми податку на додану вартість (далі –ціна).

Пунктом 2 цього Порядку (442-2005-п) чітко визначено, що платниками збору є саме суб’кти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Відповідно до ст. 4 Закону "Про систему оподаткування"платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Аналіз змісту вказаних норм права дає підстави зробити висновок, що платниками цільової надбавки у розмірі 2% є не кінцеві споживачі, а суб’єкти господарбювання та їх відокремлені підрозділи, які проводять діяльність з постачання природного газу споживачам, тобто, у даному випадку –ВАТ "Житомиргаз".

Господарська діяльність з постачання природного газу споживачам здійснюється суб’єктами господарювання –монополістами, на яких поширюється дія Закону України від 20.04.2000 р. № 1682-Ш "Про природні монополії" (1682-14) . Державне управління у вказаній сфері діяльності реалізується шляхом ліцензування та державного регулювання цін і тарифів.

Статтею 8 Закону України від 03 грудня 1990 р. № 507-ХП "Про ціни і ціноутворення"визначено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) апбо граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

У відповідності з вимогами ст. 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення", зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 (1548-96-п) "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів), встановлення граничних розмірів ціни на газ відноситься до виключної компетенції Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Тобто, НКРЕ встановлює таку ціну на природний газ, яка є граничною і кінцевою для споживача. Перевищення встановленої ціни являє собою порушення державної дисципліни цін, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Згідно з повноваженнями, наданими, в тому числі і вищевказаною постановою № 1548 (1548-96-п) від 25.12.1996 р., НКРЕ постановою № 1391 від 19.12.2003 р (v1391227-03) . "Про затвердження Порядку розрахунку граничного рівня оптової ціни на природний газ для підприємств, які постачають природний газ для бюджетних організацій та установ, і граничного рівня оптової ціни на природний газ для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб’єктів господарювання, в тому числі блочних (комунальних) котелень", та "Порядку розрахунку граничного рівня ціни на природний газ, який постачається для промислових споживачів та інших суб’єктів господарської діяльності"затвердила єдиний підхід до розрахунку граничних рівнів цін на природний газ для окремих категорій споживачів.

У підпункті 1.4 Порядку розрахунку граничного рівня оптової ціни на природний газ для підприємств, які постачають природний газ для бюджетних організацій та установ, і граничного рівня оптової ціни на природний газ для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб’єктів господарювання, в тому числі блочних (модульних) котелень визначено, що граничний рівень оптової ціни на природний газ для підприємств, які постачають природний газ для бюджетних організацій та установ, затверджується НКРЕ. При цьому, підпунктом 1.2 Порядку № 1391 (v1391227-03) визначено, що граничні рівні оптових цін, визначені згідно з цим Порядком, є максимально можливми при розрахунках зазначених вище категорій споживачів за спожитий газ.

Підпунктом 4.3 Порядку № 1391 (v1391227-03) визначено, що перегляд граничних рівнів оптових цін на природний газ може здійснюватися з ініціативи НАК "Нафтогаз України"чи регулюючого органу –НКРЕ. Підставами для перегляду граничних рівнів цін на природний газ є змінит нормативно-правової бази, зміни контрактної вартості газу та інші причини, які впливають на величину граничного рівня оптової ціни для окремих категорій споживачів.

Згідно з частиною третьою підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (1729-2001-п) із змінами і доповненнями, реалізація природного газу власного видобутку для потреб населення, зокрема НАК, здійсн.ється за цінами, розхрахованими виходячи з граничного рівня оптовох ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, який встановлюється НКРЕ, без урахування тарифів на транспортування, постачання та розпаоділ природного газу, а також збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

Відповідно вимог п. 10, 11 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" (2246-99-п) розрахунки населення за надані послуги з газопостачання проводяться за діючими цінами на основі фактичних показників лічильників газу, а у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, єдиною підставою оплати вартості спожитого газу є саме його ціна, затверджена на рівні НКРЕ.

Оскільки в період з 15.06.2005 р. по 01.05.2006 р. цільова надбавка в розмірі 2% не була складовою ціни на газ, то й стягнення її з кінцевого споживача є незаконно.

Посилання суду на те, що ВАТ "Житомиргаз"при нарахуванні цільової надбавки керувався вимогами листа НКРЕ № 05-39-14\2758 є необгрунтованим, оскільки такі листи не є нормативно-правовими актамаи. Вказаний лист було відкликано листом НКРЕ від 03.02.06 р.

В матеріалах справи з цього приводу є роз’яснення Міністерства юстиції № 24-22-346 від 16.03.2007 р., які суди першої та другої інстанцій безпідставно не прийняли до уваги і не дали йому належної оцінки в сукупності з іншими обставинами справи.

Висновок суду про те, що Акт перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області від 16.08.06 р. не містить посилання на конкретні нормативно-правові акти, які порушило ВАТ "Житомиргаз"не грунтуєтиься на змістові самого акту, який містить вказані посилки. До акту додані первинні бухгалтерські документи.

При складанні акту за наслідками перевірки Державна інспекція дотрималась вимог законодавства про його зміст та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яка затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансоів України № 298\519 від 03.12.01 р. (z1047-01)

Таким чином, колегія суддів дійшла думки, що суди повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права, що призвели до прийняття незаконного рішення про підставність позовних вимог.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів

Касаційні скарги Джержавної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області та першого заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Постанову господарського суду Житомирської області від 17 липня 2007 р. (справа № 10\1638-НМ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 р. (справа № 22а-4561\08) скасувати.

В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 237 –239 КАС України (2747-15) .