Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від відповідача –Чирви Г.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Куп’янської ОДПІ у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року по справі № АС-42/613-06 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія Плюс"до Куп’янської ОДПІ у Харківській області про скасування рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Харківської області від 29.01.2007 року в задоволені позовних вимог ПСГП "Вікторія Плюс"до Куп’янської ОДПІ у Харківській області про скасування рішень –відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року скасовано постанову суду першої інстанції та винесено нову ухвалу –про задоволення позову.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 13.06.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Куп’янська ОДПІ у Харківській області просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалою апеляційного суду –без змін з огляду на наступне.

Як було встановлено судами попередніх інстанції, що підставою для винесення рішення №0000492310/0 від 28.04.2006 року, яким до позивача застосована штрафна санкція у сумі 88920,00 грн. стали результати планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія –Плюс"за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, які були зафіксовані в акті №474/23-32471750 від 18.04.2006 року.

За наслідками апеляційного оскарження зазначеного рішення до ДПА у Харківській області та ДПА України, вказані скарги позивача залишені без задоволення, а прийняте рішення Куп’янською ОДПІ –без змін.

В зазначеному акті перевірки податковий орган вказує про порушення позивачем п.1 ст. 3 та п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно п.1 ст. 17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно з преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків та торгівлі України від 03.09.1997 р. № 456, яким затверджено проект галузевого стандарту "Роздрібна, оптова торгівля і громадське харчування. Основні терміни та визначення", торгівельна діяльність –ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі та продажу споживчих товарів з метою одержання прибутку; внутрішня торгівля –сфера підприємницької діяльності з реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб’єктами господарювання всіх форм власності, яка охоплює оборот засобів виробництва та включає оптову торгівлю, посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю.

Судами попередніх інстанції встановлено, що ПСП "Вікторія-Плюс" придбало цукор від ВАТ "Куп’янський цукрокомбінат"згідно бартерної угоди № БС№26БС від 02.03.2005 року, що підтверджується даними головної книги по дебету рахунку 28 "Товари"та кредиту рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", та згідно прибуткової бухгалтерської накладної придбано цукор №651 від 02.03.2005 року на суму 19584,00 грн., в т.ч. ПДВ 3264,00 грн. податкова накладна №340 від 02.03.2005 року на суму 19584,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 3264,00 грн. В обмін за придбаний цукор підприємство відвантажило цукровий буряк на суму 168314,48 грн., в т.ч. ПДВ 28052,41 грн., що підтверджується даними головної книги по дебету рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"та кредиту рахунку 701 "Доходи від реалізації готової продукції", бухгалтерською накладною №118 від 25.09.2005 року та податковою накладною №65 від 25.09.2005 року.

Придбаний цукор підприємство реалізувало СПД-ФО ОСОБА_1. по податковій накладній №9 від 04.03.2005 року на суму 17784,00 грн., в т.ч. ПДВ 2964,00 грн., що підтверджується даними головної книги по кредиту рахунку 28 "Товари"та дебету рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", в оплату за реалізований цукор підприємство отримало готівку, яка оприбуткована в касі підприємства в сумі 17784,00 грн. від СПД-ФО ОСОБА_1 по прибутковому касовому ордеру №15 від 04.03.2005 року, що підтверджується даними головної книги по дебету рахунку 301 "Каса в національній валюті"та кредиту рахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів".

Встановлені судами обставини підтверджується матеріалами справи та визнаються сторонами.

Як встановлено судами попередніх інстанції, позивач проти здійснення однієї операції з продажу цукру СПД-ФО ОСОБА_1. не заперечує, але вважає, що торгівля це більше ніж одна операція.

Відповідно до положень чинного законодавства, на момент спірних правовідносин, сфера торгівлі, на яку поширюється правове регулювання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , є сферою підприємницької діяльності з характерними для неї ознаками систематичності здійснення купівлі та продажу товарної продукції. А відтак вимоги цього Закону не поширюються на одноразову купівлю чи продаж товару.

Це підтверджується і змістом ст. 3 зазначеного Закону, якою встановлені обов’язки для суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Закон не обмежив виконання цих обов’язків лише продажем товарів / наданням послуг, а й встановив, що продаж повинен мати місце у сфері торгівлі, громадського харчування чи послуг.

Згідно із визначенням, закріпленим в ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності", торгівля –будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що "торгівлею"може вважатись така діяльність, яка дає ознаки систематичності та неодноразовості укладання договорів купівлі-продажу, а отже висновок ДПІ, який був зроблений на підставі укладеної позивачем однієї угоди купівлі-продажу про здійснення ним торгівельної діяльності є неправомірним.

З огляду на це продаж позивачем за готівку цукор без встановлення факту здійснення підприємницької діяльності в сфері торгівлі не вимагав проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з ухвалою апеляційного суду, проте, що податковим органом безпідставно нарахована до позивача штрафна санкція у сумі 88920,00 грн. за результатами планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу Куп’янської ОДПІ у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.