Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,

Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради на постанову Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради про стягнення заборгованості на оздоровлення за 2000-2007 роки, –

Доповідач Гордійчук М.П

Справа № К-13097/08

В лютому 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь недоотримані суми на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2002-2007 роки в загальній сумі 4 628 грн.

Постановою Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради на користь ОСОБА_6 недоотриману суму на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1 590 грн., в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2008 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради задоволена частково.

Постанова Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2008 року скасована, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради на користь ОСОБА_6 2 200 грн. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, а в іншій частині постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії у розміру 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Однак, за 2007 рік Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради виплатило ОСОБА_6 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) .

Судами правильно при вирішенні спору застосовано ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, а не постанову Кабінету Міністрів України № 562 (562-2005-п) .

Зазначеною постановою № 562 (562-2005-п) всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ (796-12) (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі для інвалідів другої групи .

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону № 796-ХІІ та закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 рік, а не постанова Кабінету Міністрів України №562 (562-2005-п) .

Суд правильно зазначив, що дія першої частини статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімально заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України № 3235-ІУ від 20.12.2005 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правильно визначена пріоритетність нормативно-правових актів, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.