Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,

Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2007 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання відмови протиправною та зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії, –

В листопаді 2007 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести перерахунок доплат до пенсії згідно ст. 37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які повинні становити 132 грн., 440 грн., 61 грн. 51 коп..

Позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що зареєстрована і постійно проживає та працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, є потерпілою від аварії на Чорнобильській атомній електростанції 4 категорії, є інвалідом 3 групи, проте відповідач не доплачує їй щомісячно передбаченої ст. 51 вищезазначеного закону додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії, доплату як працюючій та проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та відповідно до ст. 37 Закону щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та підсобного господарства в розмірі 30 відсотків мінімальної заробітної плати.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_6 відповідно до ст. 37, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за період з 01.07.2007 року з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати.

У задоволенні вимоги про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2009 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області задоволена частково.

Постанова Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2007 року частково скасована та прийнята нова постанова, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області здійснити перерахунок доплати до пенсії позивачці відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"відмовлено.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області просить скасувати зазначені вище судові рішення, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Таким підзаконним нормативно-правовим актом є Постанова Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (936-2005-п) (надалі –Порядок).

У відповідності до п. 1 Порядку (936-2005-п) , він визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.

Відповідно до п. 2 Порядку (936-2005-п) передбачено, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення областей, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Згідно з п. п. 2, 5 п. 4 Порядку (936-2005-п) виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (надалі –уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема, пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, а саме: щомісячна грошова допомога –громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до частини першої статті 37 Закону та доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 (836-96-п) .

Таким чином, виплати, які передбачені ст.ст. 37, 39 Закону мають проводитись центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадянина.

Щодо вимог позивачки про зобов’язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то в цій частині вірно відмовлено в задоволенні позову у зв’язку з тим, що позовні вимоги пред’явлені до неналежного відповідача.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області відхилити, а постанову Таращанського районного суду від 05 грудня 2007 року, частково скасовану апеляційним судом, а також саму постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.