Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я.. Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради на постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2008 року у справі №2а-52/2008 за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити недоотриману разову грошову допомогу до 5-ого травня, -

У березні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради, Кабінету Міністрів України про стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги за 2003-2005р.р.

Судом до участі у справі було залучено Державне казначейство України, Міністерство фінансів України, Міністерство праці і соціальної політики України.

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2008 року позов задоволено.

Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2008 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Зобов’язано відповідача виплатити позивачеві допомогу до 5-ого травня в сумі 1912,05грн.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, виданим 30.05.1996 року командиром військової частини 2197.

Задовольняючи позов в частині виплат одноразової грошової допомоги до 5 травня суди попередніх інстанцій виходили з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Такий висновок зроблений судами з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Однак Законами України "Про Державний бюджет України"на відповідні роки встановлено виплату цієї допомоги учасникам бойових дій у 2003 –90 грн., у 2004 –120 грн., у 2005 –250 грн.

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни.

Однак, суди, задовольняючи позов, не врахували вище зазначених норм матеріального права.

Посилання судів на Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року, якими визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) , в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку виплати цієї допомоги.

Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради –задовольнити.

Скасувати постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2008 року, та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити недоотриману разову грошову допомогу до 5-ого травня за 2003-2005 роки –відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.