Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Андрюхіній І.М.

За участю представників сторін :

позивача: Вєнікова О.Д.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2006

у справі №46/270-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Торі"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Постановою Господарського суду м.Києва від 24.07.2006 у задоволенні позову ТОВ "СанТорі"про визнання недійсними рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.11.2005 №0001802304/0, від 27.12.2005 №0001802304/1, від 28.02.2006 №0001802304/2, від 29.03.2006 №0001802304/3 відмовлено повністю.

Судове рішення обґрунтовано тим, що зазначені в акті перевірки порушення позивачем приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) знайшли своє підтвердження, а, отже, застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 постанову місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано позапланову виїзну перевірку ТОВ "СанТорі", проведену ДПІ у Подільському районі м.Києва, за результатами якої складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності від 16.11.2005 №26560312/2340 такою, що проведена без достатніх на те повноважень та підстав. Визнано недійсними рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.11.2005 №0001802304/0, від 27.12.2005 №0001802304/1, від 28.02.2006 №0001802304/2, від 29.03.2006 №0001802304/3.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку без наявності належних юридичних підстав та з порушенням процедури, встановленої законом, у зв’язку з чим прийняті за її наслідками рішення підлягають визнанню недійсними.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем, відповідно до направлення №208-23/40 від 04.11.2005, проведено перевірку господарської одиниці ТОВ "Сан-Торі"щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт від 16.11.2005 №265603122340.

За висновками акта перевірки позивачем розрахункова книжка №261102384р/1 використовувалась з порушенням встановленого порядку, а саме перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці не зазначено дату початку використання, не зазначено корінців розрахункової книжки. Крім того при проведенні 04.06.2004 розрахункової операції у безготівковій формі із застосуванням платіжної картки не роздрукований відпорний документ через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 4344,00 грн. та не виданий фіскальний касовий чек встановленої форми. Відповідно до копій платіжних квитанцій і звітів терміналів банківських виписок, контрольної стрічки РРО, фіскальних звітних чеків суб’єкта підприємницької діяльності за 04.06.2004, ним здійснено розрахункові операції у безготівковій формі із застосуванням банківських платіжних карток на загальну суму 14980,00 грн., через РРО проведено розрахункові операції із форми оплати "кредит"на суму 10636,12 грн., сума розрахункових операцій у розмірі 4344,00 грн. із застосуванням платіжної картки не проведена через РРО у встановленому порядку.

На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001802304/0 від 29.11.2005 на загальну суму 22060,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

Суд першої інстанції, оцінивши доводи позивача про відсутність з його боку факту порушення з тих підстав, що 04.06.2004 відбувся збій мережі електроживлення в приміщенні ресторану "Сан-Торі"в момент закриття операцій по кредитному рахунку з платіжною банківською карткою по касовому апарату Datecs, у зв’язку з чим касовий апарат після включення відправив суму, сплачену платіжною банківською карткою по кредитному (рахунку) чеку на готівковий рахунок (чек), при цьому сума по кредиту в денному Z-звіті по РРО співпадає з сумою звіту по терміналу, дійшов висновку про недотримання позивачем положення пп.4.7 п.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України №614 від 01.12.2004 (z0107-01) , яким регулюється порядок скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, у зв’язку з чим застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій визнав правомірним.

Підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на думку суду апеляційної інстанції, є те, що воно прийнято на підставі висновків акта перевірки, яка проведена за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням процедури, встановленої законом. Висновки суду апеляційної інстанції обґрунтовуються положеннями ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"згідно яких контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) . Однак при цьому підлягають врахуванню положення ч.1 ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"щодо необхідності вручення платнику податків під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку, які є тим юридичним фактом, що зумовлює виникнення у посадових осіб податкового органну права на проведення перевірки. За відсутності доказів вручення наказу про проведення перевірки посадовим особам позивача, у відповідача були відсутні належні юридичні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Згідно ч.ч.7, 8 ст.111 вказаного Закону позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а в інших випадках - за рішенням суду; позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Правила допуску посадових осіб до проведення позапланових перевірок, регламентовано ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", згідно якої посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення як планових так і позапланових перевірок РРО, за умови надання суб’єкту господарської діяльності під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Ненадання зазначених документів суб’єкту господарської діяльності є підставою для не допуску перевіряючих до проведення перевірки.

Враховуючи, що посадові особи відповідача були допущені позивачем до проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 16.11.2005 №265603122340, висновок суду апеляційної інстанції про проведення перевірки без належних юридичних підстав є необґрунтованим.

З огляду на те, що доведеність факту вчинення позивачем зазначеного правопорушення та правильність застосування судом першої інстанції, за його підтвердження, норм матеріального права, не було предметом перегляду у суді апеляційної інстанції, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.