ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" січня 2010 р. м. Київ К-10537/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О. В.,
Чумаченко Т.А.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області про визнання дій державного інспектора праці протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області на постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 29 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2007 року, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2006 року ОСОБА_4 пред’явив у суді позов до Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області про визнання дій державного інспектора праці протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначав, що раніше, 31 серпня 2006 року, він уже оскаржив до суду протиправні, на його думку, дії державного інспектора праці ОСОБА_5 по проведенню перевірки, складанню протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також саму постанову Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області від 22 серпня 2008 року за № 21-01-62/365-63 про притягнення його, як керівника ВАТ "Проторус" та підприємства "Прія", до адміністративної відповідальності за статтею 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ), у зв’язку з недопущенням державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області ОСОБА_5 до перевірки з питань дотримання законодавства про працю, а також ненаданням документів для здійснення такої перевірки.
Однак, 5 вересня 2006 року державний інспектор праці ОСОБА_5 повторно склав протокол, а 12 вересня 2006 року –постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) та застосував адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 204 гривень.
Посилаючись на наведені обставини, просив визнати протиправними дії державного інспектора праці щодо порядку проведення перевірки та прийняття постанови від 12 вересня 2006 року за № 21-01-62/392-75 про притягнення його до адміністративної відповідальності, скасувати її та закрити провадження у справі.
Постановою Суворовського районного суду міста Херсона від 29 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного інспектора праці ОСОБА_5 за статтею 1886 КУпАП, провадження в адміністративній справі закрито. В решті позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги Територіальна державна інспекція праці у Херсонській області посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених судами рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Посадові особи, винні в невиконанні законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 1886 КУпАП.
За перевіркою матеріалів справи постановою Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області від 22 серпня 2006 року за № 21-01-62/365-63 керівника підприємств "Прія" та "Проторус" ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 1886 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 204 гривні (а.с. 30) за те, що він відмовився допустити головного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області ОСОБА_5 до перевірки очолюваних ним підприємств та надати документи, необхідні для її здійснення.
Постановою Суворовського районного суду міста Херсона від 10 жовтня 2006 року позов ОСОБА_4 задоволено. Дії державного інспектора праці у Херсонській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови № 21-1-62/362-63 Територіальної інспекції праці у Херсонській області від 22 серпня 2006 року про накладення штрафу на ОСОБА_4 за статтею 1886 КУпАП визнано неправомірними, а саму постанову скасовано та закрито провадження в справі. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання дій державного інспектора праці у Херсонській області ОСОБА_5 щодо порядку проведення перевірки 10 серпня 2006 року відмовлено (а.с. 45-46).
Наступною постановою Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області від 12 вересня 2006 року за № 21-01-62/392-75 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1886 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 204 гривні (а.с. 35) за те, що він не допустив державного інспектора праці у Херсонській області ОСОБА_5 до перевірки прийнятого ним раніше припису з усунення виявлених порушень.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про визнання протиправними дій державного інспектора праці щодо порядку проведення перевірки та прийняття постанови від 12 вересня 2006 року за № 21-01-62/392-75 про притягнення його до адміністративної відповідальності, її скасування та закриття провадження у справі.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, на підставі якого прийнята оскаржувана постанова від 12 вересня 2006 року за № 21-01-62/392-75, а також розгляду самої справи про адміністративне правопорушення, державним інспектором праці не дотримано вимог Інструкції з оформлення органами Держнаглядохоронпраці матеріалів про адміністративне правопорушення.
Апеляційний же суд, залишаючи постанову суду першої інстанції без змін, дійшов іншого висновку - що державним інспектором праці під час перевірки порушено пункт 1.4 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки перевірка за заявою ОСОБА_7 з питання дотримання вимог законодавства про працю повинна була проводитися на підприємстві "Прія", а позивач не допустив державного інспектора праці до перевірки на підприємстві "Проторус", яке навіть знаходиться за іншою адресою.
Проте, з такими висновками судів погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
У той же час, суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, не конкретизував у своєму рішенні, які ж саме вимоги Інструкції з оформлення органами Держнаглядохоронпраці матеріалів про адміністративне правопорушення не дотримано державним інспектором праці під час оформлення матеріалів та прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, суд належним чином обставин справи не дослідив, а, залишивши поза увагою доводи відповідача щодо дотримання державним інспектором праці ОСОБА_5 встановлених законодавством правил складання протоколу про адміністративне правопорушення, який пізніше став підставою для прийняття оскарженої постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 і розгляду справи про адміністративне правопорушення, своїх висновків не обґрунтував.
Апеляційний же суд, стверджуючи, що державним інспектором праці порушено Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не врахував, що правову оцінку діям державного інспектора праці з перевірки підприємств "Прія" та "Проторус" уже надав Суворовський районний суд міста Херсона у своїй постанові від 10 жовтня 2006 року, відмовивши ОСОБА_4 в задоволенні таких позовних вимог. А, за наявності зазначеного рішення суду, копія залучена до матеріалів справи, апеляційному суду слід було уточнити, дії державного інспектора праці по проведенню якої саме перевірки оскаржуються позивачем. Втім, апеляційним судом цього зроблено не було.
За таких обставин, всі ухвалені у даній справі судові рішення попередніх інстанцій не можуть вважатися законними й обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, уточнити позовні вимоги, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
За таких обставин, керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області задовольнити.
Постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 29 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя М. І. Смокович Судді Т. Ф. Весельська С. А. Горбатюк О. В. Мироненко Т. А. Чумаченко