Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2007 року

та постанову Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2007 року

по справі №15а/2-211

за позовом Приватного підприємства "Корса"

до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

У січні 2007 року Приватне підприємство "Корса"звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2006 року №0007691701/06712, №0007701701/06712 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2006 року № 0007721701/06712.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2007 року у даній справі позов задоволено частково; скасоване податкове повідомлення-рішення від 29.12.2006 року №0007691701/06712 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 4986,00 грн. (з яких сума податкового зобов’язання за основним платежем становить 3324,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1662,00 грн.), скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2006 року №0007701701/06712 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007721701/06712 від 29.12.2006 року з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ПП "Корса"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2004 - 30.06.2006 років Бережанською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2006 року: № 0007691701/06712, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13485,00 грн., з них 8990,00 грн. за основним платежем та 4495,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0007701701/06712 в розмірі 14850,00 грн., з них 9900,00 грн. за основним платежем та 4950,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007721701/06712, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40652,60 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій правомірність дій відповідача полягає лише в частині застосування до позивача штрафних санкцій та донарахування сум ПДВ за періоди - листопад 2004 року в розмірі 2500 грн. та січень 2005 року - 3166 грн., оскільки ПП "Корса"включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по накладних №4 від 11.01.2005 року та за №542 від 30.11.2004 року, які не підтверджені. Врешті рішення податкового органу є неправомірними та необґрунтованим у відповідності до вимог ст. 71 КАС України.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 грудня 2006року №0007721701/06712 то у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року (далі - Положення), оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій. Згідно п. 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Разом з тим, у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів ПП "Корса" зареєстровано прибутковий касовий ордер від 17.10.2005 р. за № 30, що спростовує відображений перевіряючими в акті факт відсутності прибуткового касового ордеру за 17.10.2005 року.

Враховуючи, що готівкові кошти в сумі 8 130,52 грн. в касовій книзі ПП "Корса" відображені, твердження податкового органу про неповне оприбуткування суд вважає безпідставним. Даний факт не можна віднести і до несвоєчасного оприбуткування готівки, оскільки формально відбулося її передчасне відображення в касовій книзі, про що обґрунтовано зазначено судами.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2006 року №0007691701/06712, яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 13485,00 грн., з них 8990,00 грн. за основним платежем та 4495,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями встановлено наступне.

Отримавши податкову накладну від 14.11.2003 року позивач мав належні підстави для включення ПДВ в розмірі 1589,66 грн. до складу податкового кредиту, це що стосується фінансово-господарських операцій з МПП "Івон", окрім в частині застосування до позивача штрафних санкцій та донарахування сум ПДВ за періоди - листопад 2004 року в розмірі 2500 грн. та січень 2005 року - 3166 грн.

Крім того, застосування позивачем знижок при реалізації товарів у зв’язку із втратою ними якості та інших властивостей, за відсутності будь-яких звернень до ПП "Корса"зі сторони податкового органу з приводу обґрунтування рівня договірних цін, складають висновок про безпідставність донарахування позивачу сум ПДВ в грудні 2004 року в розмірі 787 грн. та в березні 2005 року - 571 грн.

Безпідставно також ПП "Корса"позбавлено права на податковий кредит в сумі 95,68грн. по податковій накладній за №544/87 від 31 серпня 2004 року на загальну суму 574,07грн. (з ПДВ), оскільки позивачем послуги, що надавались, використовувались в межах господарської діяльності визначеної установчими документами.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 29.12.2006 року №0007701701/06712, то помилковим є твердження відповідача про неправомірність віднесення ПП "Корса"до складу валових витрат в жовтні 2004 року вартості виконаних робіт ТОВ "Галицьке розвиткове товариство", оскільки мається звіт про виконані роботи та акт здавання-приймання робіт.

У відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Висновки відповідача про неправомірність внесення до валових витрат придбаного мазуту та дизпалива у МПП "Івон"на суму 28333, 80 грн. також не знайшли свого обґрунтування, оскільки придбаний товар було використано останнім у власній господарській діяльності та відображено в бухгалтерському обліку.

Поряд з наведеним, податковою інспекцією не було взято до уваги, що придбані по рахунку 203 "Паливо"товари у березні 2005 року, що відображено в головній книзі за цей же рік, на таку ж суму не було включено до складу валових витрат під час їх придбання, тому за вказаних обставин сума оприбуткованого прибутку 1 кварталу 2005 року визначена правильно, а відтак твердження відповідача про заниження позивачем скоригованого валового доходу необґрунтовані.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2007 року та постанову Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2007 року залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва