Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання: Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі –ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009

у справі № 13/151 (22-а-36490/08)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"(далі –ТОВ "НК Альфа-Нафта")

до ДПІ

про визнання нечинним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - не з’явились,

відповідача –Макара О.З.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.12.2007 № 15282307 (далі –оспорюване рішення).

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009, позов задоволено з мотивів відсутності порушення позивачем вимог чинного законодавства стосовно щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків з огляду на режим роботи Автозаправної станції № 30 позивача.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення позивачем приписів пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі –Закон), позаяк роздрукування відповідних фіскальних звітів здійснювалося позивачем після спливу 24 годин з початку робочої зміни. За посиланням ДПІ, наданий позивачем порядок роботи Автозаправної станції № 30 не затверджений в установленому порядку, а тому не може вважатися належним доказом у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- в ході проведеної ДПІ перевірки господарської одиниці –Автозаправної станції позивача № 30, розташованої по вул. Комінтерна, 89 в смт Недригайлів - щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності було виявлено факт роздрукування позивачем фіскального звітного чека (Z-звіту):

за 06.12.2007 –07.12.2007 о 06 год. 09 хв.,

за 07.12.2007 –08.12.2007 о 06 год. 07 хв.;

- названа Автозаправна станція працює цілодобово, без вихідних; технологічна перерва (перезміна) відбувається з 06 год. 00 хв. по 06 год. 30 хв.;

- за наслідками проведеної перевірки ДПІ прийнято оспорюване рішення, згідно з яким до ТОВ "НК Альфа-Нафта"застосовано штраф у сумі 340 грн.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 4 статті 17 названого Закону у вигляді фінансової санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пункті 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (199-2002-п) , зміну визначено як період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до названих Вимог), зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово то фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту.

При цьому слід зазначити, що технічне поняття "зміна РРО"ніяк не пов'язане з режимом роботи підприємства, адже цілодобова робота підприємства може бути організована із застосуванням 2- або 3-змінної роботи персоналу протягом однієї "зміни РРО".

З урахуванням викладеного для правильного вирішення цього спору судам слід було чітко встановити початок та кінець змін РРО на АЗС № 30 за спірний період та на підставі цього з’ясувати, чи було виконано позивачем друкування спірних щоденних фіскальних звітних чеків у межах відповідної 24-годинної зміни.

Натомість суди на обґрунтування висновку про дотримання позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону послалися на режим роботи спірної АЗС, тоді як названа норма не ставить обов’язок друкувати звіт "щоденно"у залежність від особливості графіку роботи торговельної одиниці (зокрема, період та тривалість перезміни).

За таких обставин оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час цього розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 у справі № 13/151 (22-а-36490/08) скасувати.

Справу № 13/151 (22-а-36490/08) направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.