5/1648-13/279А Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - 20.01.2010 Прийняття

Постановою Господарського суду Львівської області від 26.10.2006 ЗАТ "Львівська текстильна компанія"відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м.Львова №0002392320/0/12395 від 23.05.2006 та №0002392320/1/19013 від 10.08.2006.

Судове рішення обґрунтовано положеннями норм п.1.8 ст.1, п.7.4 ст.7, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.8.1, 8.3 Наказу ДПА України від 24.04.2003 №196/ДСК (v0196225-03) "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам", п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а також тим, що контрагенти позивача ПФ "Гюйс"ліквідовано, ЗАТ "Унтекс" не звітується до органів ДПС з 2002 року, реєстрацію ПП "Універсал"скасовано, за відсутності доказів сплати цими контрагентами позивача сум ПДВ до державного бюджету, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 постанову Господарського суду Львівської області від 26.10.2006 скасовано, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова №0002392320/0/12395 від 23.05.2006 та №0002392320/1/19013 від 10.08.2006.

За висновками суду апеляційної інстанції позивачем дотримано вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при віднесенні сум сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за червень 2005 року в розмірі 134013,09 грн., чинним законодавством не передбачено обов’язок покупця щодо сплати податку на додану вартість ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем, з умови його сплати в ціні товару.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2006 №0002392320/0/12395 прийнятим на підставі акта перевірки №9/23-0/30388137 від 20.02.2005, позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 201019,64 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі 134013,09 грн. та 67006,55 грн. –штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення №0002392320/0/19013 від 10.08.2006, яким доведено нові граничні строки сплати податкового зобов’язання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем до податкового кредиту податкової декларації за червень 2005 року віднесено суми ПДВ сплаченого в ціні товару (робіт, послуг) ПФ "Гюйс"за договором підряду №01/10/03 від 01.10.2003, ЗАТ "Унтекс"за угодою №02/10-03 від 02.10.2003, ПП "Універсаліс"за угодою №060204/1 від 19.02.2004, що підтверджується банківськими виписками, договорами, податковими накладними, актами прийому-передачі, актами виконаних робіт, витратними накладними.

Підставою для донарахування позивачу податкових зобов’язань та зменшення від’ємного значення податкового зобов’язання стали висновки відповідача про неможливість встановлення факту надходження до бюджету сум податку на додану вартість від контрагентів позивача ПФ "Гюйс", яке рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради знято з обліку згідно з рішенням Господарського суду Рівненської області, яке набрало чинності 03.07.2004, ЗАТ "Унтекс"та ПП "Універсаліс", державна реєстрація яких не скасована, з обліку в органах ДПІ не зняті, свідоцтва платників ПДВ не анульовані.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, обґрунтував своє рішення дотриманням позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при формуванні податкового кредиту та визначенні від’ємного значення податкового зобов’язання, за господарськими операціями по придбанню товарів (робіт, послуг ) у ПФ "Гюйс", ЗАТ "Унтекс" та ПП "Універсаліс". Здійснення яких підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, виданими контрагентами позивача, які на час їх складання були платниками податку на додану вартість, платіжними дорученнями та рахунками, згідно яких оплата товару здійснена в повному обсязі у т.ч. ПДВ, що не спростовано відповідачем.

Крім того, юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави.

Доказів існування у позивача правовідносин з ТОВ "Люксор"відповідачем не надано, у зв’язку з чим правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що посилання податкового органу на скасування його державної реєстрації та свідоцтва платника ПДВ не впливають на правильність формування позивачем податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо посилань відповідача на акт документальної перевірки від 22.02.2005 №1109/23-5/30308137, яким за період з 01.04.2002 по 30.09.2004 в повному обсязі підтверджено суму податкового кредиту з податку на додану вартість позивача, то судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 05.10.2006 у справі №1518-13/253 А, та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 24.09.2004 №0004722320/0/24602, №0004732320/0/24601; Постановою Господарського суду Львівської області від 12.10.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2006, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова №0005302320/0/26572 від 18.10.2004 скасовано в частині виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2004 року в розмірі 24427,91 грн.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.