ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ К-17416/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року
у справі № 10/9 "НА"Господарського суду Житомирської області
за позовом Закритого акціонерного товариства "Будсервіс"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Будсервіс"(далі – ЗАТ, позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Житомирі (далі - ДПІ, відповідач), № 4004/24-0 від 11 грудня 2003 року про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 34610,02 грн. на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами"(далі – Закон № 2181-ІІІ (2181-14)
).
Постановою Господарського суду Житомирської області від 26 січня 2007 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ № 4040/24-0 від 11 грудня 2003 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 29610,02 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року постанову Господарського суду Житомирської області від 26 січня 2007 року змінено в частині обсягу визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 11 грудня 2003 року № 4040/24-0. Пункт 2 резолютивної частини постанови викладено в такій редакції: "Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 11 грудня 2003 року № 4040/24-0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19650,02 грн."В решті судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій з підстав порушення норм матеріального права просить його скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2003 року № 4040/24-0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19650,02 грн. та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до підпункту "а"підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону № 2181-ІІІ платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових чи немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Згідно підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Позивач у справі вважає, що ним були реалізовані товарні запаси, в зв’язку з чим в силу підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону № 2181-ІІІ він не був зобов’язаний отримувати письмовий дозвіл податкового органу та міг вільно розпоряджатися ними на свій розсуд.
В ході розгляду справи судами встановлено, що факт продажу майна на загальну суму 34610,02 грн., що перебувало в податковій заставі та про яке йдеться в акті перевірки дотримання законодавства України щодо збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі від 15 жовтня 2003 року № 50/24-0/01272812, позивач не заперечує. Отримання письмової згоди податкового органу на його відчуження позивач не довів.
Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 21 жовтня 2005 року активи в складі електропогрузчика та прес-ножниць, реалізовані ЗАТ на загальну суму 5000,00 грн., відносяться до складу основних засобів. Чи відносяться решта активів, реалізованих ЗАТ, зазначених в акті перевірки № 50/200/01272812 від 15 жовтня 2003 року до основних засобів, експерту дослідити не представляється можливим із-за відсутності необхідної інформації. Тобто, як вважав суд першої інстанції, матеріалами справи було підтверджено лише факт реалізації основних засобів на суму 5000 грн. Відповідачем не було спростовано реалізацію позивачем товарних запасів в сумі 29610,02 грн., в зв’язку з чим, за його висновком, штрафні санкції на вказану суму застосовані протиправно.
Однак, в ході перегляду постанови Господарського суду Житомирської області від 26 січня 2007 року в апеляційному порядку, апеляційним господарським судом встановлено, що склад основних засобів, які відчужені позивачем без дотримання встановленого порядку, визначені експертом та судом першої інстанції неповно. Зокрема, встановлено, що на рахунку 10 "Основні засоби"бухгалтерського обліку активів обліковувались прес-ножиці на суму 3300 грн., електропогрузчик на суму 1700 грн., дві вагон-битовки на суму 960 грн., котел на суму 9000 грн., а всього на 14960 грн. Доводи підприємства, що решта майна на суму 19650 грн. є товарними запасами, податковою інспекцією не спростовані.
З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції зроблено обґрунтований висновок про незаконне відчуження позивачем активів, які перебували в податковій заставі, на загальну суму 14960 грн., а відтак спірне податкове повідомлення-рішення правомірно скасовано в частині застосування штрафних санкцій в сумі 19650,02 грн.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків постанови суду апеляційної інстанції, а тому не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі відхилити, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Брайко А.І.
Голубєва Г.К.
Маринчак Н.Є.
Федоров М.О.
Суддя А.О. Рибченко