Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2007

у справі № 22-а-38/07 Господарського суду Донецької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного підприємства "Спецпідзембуд"

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду Донецької області від 28.02.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2007, позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство "Спецпідзембуд"задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 14.06.2006 № 0000022440/0 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 39246,43 грн., накладений на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ) за відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі, без попереднього узгодження з податковим органом.

В касаційній скарзі ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судами порушено підпункт 8.2.2 пункт 8.2 ст.8, підпункт 17.1.8 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька проведено перевірку стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, за результатами якої складено акт від 02.06.2006 № 300/24-013, згідно висновків якого ТОВ ВБП "Спецпідзембуд"порушено підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу в сумі 39246,43 грн. на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 ст. 17 цього Закону за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, та потребують обов’язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами. Об’єктом такого відчуження є вісім транспортних засобів згідно договорів купівлі-продажу від 27.12.2005 № 000698 та від 24.12.2005 № 000692, № 000695, № 000693, № 000694, № 000697, № 000696 укладених позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "Спецпідзембуд"на товарній біржі "Донбас".

Відповідно до підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

За приписами підпункту "а"підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8 названого Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Згідно з підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.

Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп(2005) (v002p710-05) у справі № 1-9/2005 про податкову заставу положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ в частині поширення права податкової застави на будь-які активи платника податків без врахування суми його податкового боргу визнані такими, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) , є неконституційними. Конституційний Суд України визнав, що розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу. При цьому Конституційний Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов’язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.

Відповідно до частини 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Як встановлено судами, згідно даних облікової картки станом на 31.12.2005 податковий борг позивача перед бюджетом склав 20690,70 грн., а станом на 10.05.2006 –43153,64 грн. Витягом про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна від 22.11.2001 підтверджено, що в податковій заставі з 20.06.1998 знаходиться все майно та майнові права ТОВ ВБП "Спецпідзембуд", запис про реєстрацію дійсний до 08.04.2004 (а.с. 6-8, 54, 99).

Актом опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу, від 18.08.2005 № 5/24-013 визначені та передані податковому органу активи для спрямування їх на погашення податкового боргу (а.а.с.9-11). Продані позивачем автомобілі в цьому акті відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність застосування до позивача штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки питання правомірності застосування штрафу на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 ст. 17 Закону стосується розпорядження активів, які перебувають у податковій заставі. При відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відчужених позивачем автомобілів факт їх перебування у податковій заставі правильно оцінений судом як недоведений.

При відсутності порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2007, постанову Господарського суду Донецької області від 28.02.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.