Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 14.12.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року

у справі № АС-42/612-06

за позовом Закритого акціонерного товариства "Артес-М"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про часткове скасування рішення

У жовтні 2006 року Закрите акціонерне товариство "Артес-М"звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про часткове скасування рішення.

Постановою Господарського суду Харківської області від 14.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року, позовні вимоги задоволено, скасовано частково рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001892330/0 від 13.100.2006 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5110 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що операція з продажу товарів, за яку, у зв’язку з її не проведенням через реєстратор розрахункових операцій, податковим органом застосовано штрафні санкції до Закритого акціонерного товариства "Артес-М", фактично здійснена не позивачем, а суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Продан О.М., який є орендарем частини магазину позивача і здійснює продаж одночасно з Закритим акціонерним товариством "Артес-М".

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просив скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 14.12.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі Акта перевірки від 27.09.2006 року щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності (надалі - Акт перевірки) податковим органом було прийнято рішення № 0001892330/0 від 13.10.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Закритого акціонерного товариства "Артес-М", яке оскаржене позивачем у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5110 грн.

За даними Акта перевірки позивач допустив порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму покупки у розмірі 1022 грн., з чим не погодився позивач.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа Продан О.М., який є платником єдиного податку, орендує частину магазину позивача на підставі договору оренди робочого місця від 03.01.2006 року № 9А та договору суборенди від 03.01.2006 року № 4А і здійснює продаж одночасно з Закритим акціонерним товариством "Артес-М".

На підставі договору поставки від 01.09.2006 року № 21П суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа Продан О.М. придбав у позивача 2 пили, що підтверджується даними видаткової накладної від 26.09.2006 року № Ар-0010458.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 2 пили на суму 1022 грн. було продано саме суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Продан О.М.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що в даному випадку позивачем розрахункова операція не здійснювалась, тому податковим органом неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова без задоволення, а постанови Господарського суду Харківської області від 14.12.2006 року та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року –без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 14.12.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України (2747-15) .