К-22111/07 Про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів - 12.01.2010 Прийняття

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2007 року, задоволено подання Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі –ОДПІ) та продовжено повний адміністративний арешт активів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний"(далі –СВК "Ізумрудний") на строк до 1440 годин (60 днів).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, СВК "Ізумрудний"оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування постановлених судових рішень та відмову ОДПІ у продовженні терміну застосування адміністративного арешту активів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що планом-графіком проведення документальних перевірок ОДПІ на 3 квартал 2007 року заплановано проведення планової перевірки СВК "Ізумрудний". У зв’язку з цим, відповідачу було надіслано повідомлення № 4150/10/23-1 від 07 вересня 2007 року про проведення у період з 24 вересня 2007 року по 19 жовтня 2007 року виїзної планової документальної перевірки останнього з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2005 року по 31 березня 2007 року. Вказане повідомлення отримано СВК "Ізумрудний"12 вересня 2007 року, про що свідчить поштове повідомлення № 433913.

24 вересня 2007 року на підставі направлення № 346/23-1 від 21 вересня 2007 року працівники ОДПІ прибули до СВК "Ізумрудний"для проведення планової виїзної документальної перевірки, однак у допуску посадових осіб ОДПІ до проведення перевірки було відмовлено.

У акті № 7/26-32/00233709 від 24 вересня 2007 року відмови від допуску до перевірки зафіксовано, що направлені для проведення перевірки працівники податкової служби зареєструвалися на підприємстві, але фактично не були допущені до проведення перевірки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні"(зі змінами та доповненнями; далі – Закон № 509-XII (509-12) ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону № 509-XII плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Згідно з частиною 4 статті 11-1 Закону № 509-XII право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Частиною 1 статті 11-2 Закону № 509-XII передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Частина 2 статті 11-2 Закону № 509-XII визначає, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Аналіз вказаних правових норм та встановлені судами фактичні обставини справи дають підстави колегії суддів погодитись з висновком судів про безпідставну відмову зі сторони СВК "Ізумрудний"у допуску працівників ОДПІ до проведення планової перевірки.

Згідно з підпунктом "г"підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі – Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ) арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Враховуючи те, що посадові особи податкового органу не були допущені відповідачем до перевірки за наявності законних підстав для її проведення та з дотриманням умов її проведення, передбачених статтею 11-2 Закону № 509-XII, до СВК "Ізумрудний"застосовано повний адміністративний арешт активів платника податків згідно рішення ОДПІ № 10/23-1 від 25 вересня 2007 року.

Посилання СВК "Ізумрудний"в обґрунтування правомірності відмови у допуску працівників ОДПІ до проведення перевірки на те, що ОДПІ не додержаний порядок повернення бухгалтерських документів, які були вилучені у 2006 році, не прийняті судами до уваги, оскільки вказана обставина ніяким чином не впливає на можливість проведення перевірки та з огляду на відсутність доказів протиправності дій працівників ОДПІ відносно повернення документів.

Відповідно до підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону № 2181-ІІІ арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Дослідивши надані ОДПІ копії форм № 1ДФ СВК "Ізумрудний", які свідчать про неперерахування останнім до державного бюджету протягом тривалого часу значних сум нарахованого податку з доходів фізичних осіб, та довідку відомостей з ЄДР щодо юридичної особи, яка свідчить про те, що 21 серпня 2007 року державним реєстратором зареєстровані повідомлення про зміну статутного капіталу СВК "Ізумрудний", розмір якого складає 0 гривень, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

Наведене свідчить про наявність підстав для продовження строку застосування повного адміністративного арешту активів СВК "Ізумрудний"на строк до 1440 годин (60 днів), а відтак підстав для зміни чи скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний"відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2007 року залишити без змін.