К-35884/09-С Про стягнення недоплачених сум доплати до пенсії - 12.01.2010 Прийняття

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про стягнення недоплачених сум доплати до пенсії та додаткової пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду від 08 квітня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року,

У лютому 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії із урахуванням доплати згідно ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Свої вимоги мотивує тим, що вона є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, інвалідом 3 групи. Згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" їй, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна проводитися доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Просить стягнути з відповідача на її користь за 2004-2007 роки 15447,40 грн. сум щомісячної грошової доплати, за проживання на території радіоактивного забруднення та 2207.27 грн. сум щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров ю.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 08 квітня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії із урахуванням доплати згідно ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачка та відповідач звернулися зі скаргами до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року апеляційні скарги позивачки та відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції змінено та викладено в наступній редакції: "Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року із розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна становити 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , починаючи з 14.02.2007 року по 31.12.2007 року. В задоволені вимог за 2004-2006 роки відмовити".

Не погоджуючись із судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивачка є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, інвалідом 3 групи. Згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'їй, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна проводитися доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Просить стягнути з відповідача на її користь за 2004-2007 роки 15447,40 грн. сум щомісячної грошової доплати, за проживання на території радіоактивного забруднення та 2207.27 грн. сум щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров ю.

Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив про те, що розмір виплат, передбачений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) визначається не постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , а ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до положень якої позивачу має виплачуватись допомога у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 39 Закону України N 796-XII пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях підвищуються у розмірах, встановлених ч.1 цією статті, а громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Ухвалюючи рішення, суд правильно звернув увагу на зупинення дії частин 1, 2 статті 39 Закону № 796-ХІІ, передбачене п. 30 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19.12.2006 року № 489-У мінімальна заробітна плата з 01.07.2007 року встановлена у розмірі 440 гривень (стаття у редакції Закону України від 15.03.2007 року № 749-У (749-16) ).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"від 19 грудня 2006 року фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Статтею 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого і визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 року № 107-УІ (107-17) , яким встановлені інші розміри пенсії та доплат особам, віднесеним до категорії 4, розрахунок яких має проводитися в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, суди не вправі вирішувати спір на майбутнє.

Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 14.02.2007 року по 31.12.2007 рік.

З огляду на викладене, постанова суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі у Київської області залишити без задоволення, постанову Таращанського районного суду Київської області від 08 квітня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року залишити без змін.