К-8289/07 Про скасування податкових повідомлень-рішень - 27.10.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 13 грудня 2006 року

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 14 березня 2007 року

у справі № 11/730/06-АП-23/659/06-АП-11/753/06-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд"

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В серпні 2006 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" (далі - ТОВ "Ремшляхбуд") звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про скасування податкових повідомлень-рішень Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - Вільнянська МДПІ Запорізької області) від 19 червня 2006 року № 0000542302/1 та № 0000612302/0.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 13 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14 березня 2007 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Вільнянська МДПІ Запорізької області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про відмову в позові.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що Вільнянською МДПІ Запорізької області була проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Ремшляхбуд" за період з 01 жовтня 2004 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої складено акт від 10 травня 2006 року № 221/23/20488682.

На підставі висновків даного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542302/0 від 19.05.2006 року, яким позивачу за порушення статті 2 Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (далі – Закон № 1963-XII (1963-12) ) донараховано податкове зобов’язання на загальну суму 9789,12 грн., з яких 7487,23 грн. – основний платіж, 2301,89 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Вільнянської МДПІ Запорізької області.

На підставі рішення про результати розгляду скарги, Вільнянською МДПІ Запорізької області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000542302/1 від 19 червня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання на загальну суму 9789,12 грн. та № 0000612302/0 від 19 червня 2006 року про визначення позивачу суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 897,27 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податкова інспекція вважала, що в порушення вимог статті 2 Закону № 1963-XII позивачем неправомірно виключено з розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сідельні тягачі МАЗ 54329 в кількості 2 шт. та МАЗ 64229 в кількості 1 шт., які є власністю підприємства та зареєстровані в Вільнянському МРЕВ УДАІ УМВС України в Запорізькій області.

Статтею 1 Закону № 1963-XII передбачено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об’єктами оподаткування.

Класифікація товарів, в тому числі тракторів, здійснюється згідно Основних правил інтерпретації термінів УКТ ЗЕД, приміток і пояснень до товарних груп та позиції.

В листі Державної митної служби України від 11 квітня 2000 року щодо класифікації транспортних засобів відповідно до ТН ЗЕД зазначено, що згідно з приміткою 2 до групи 87 ТН ЗЕД поняття "трактори" включає в себе транспортні засоби, призначені в основному для перевезення або буксирування інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів, незалежно від того, чи мають вони пристрої для перевезення інструментів, насіння, добрив та інших вантажів.

Так, у поясненнях до товарної позиції 8701 сідельні тягачі віднесені до вказаної товарної позиції. Тому сідельні тягачі класифікуються в товарній субпозиції УТК ВЕД 8701 20, яка відповідно Закону № 1963-XII (1963-12) не оподатковувалася.

Крім того, згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію машини НОМЕР_2 виданого Держтехнаглядом Вільнянського району Запорізької області 30.05.2001 року, трактор колісний К-701А 1991 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 що належить позивачу, є навантажувачем одноковшовим.

Згідно з УТК ЗЕД навантажувач одноковшовий відноситься до товарної позиції 84 29 40 900 "машини трамбувальні, лопати механічні, ескаватори і одноковшові навантажувачі", у зв’язку з чим теж не підлягає оподаткуванню податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Крім того, Вільнянська МДПІ Запорізької області донарахувала частину податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у зв’язку із збільшенням ставок податку у відповідності до Закону України від 25 березня 2005 року № 2505-IV (2505-15) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів" (далі – Закон № 2505-IV (2505-15) ) і скасуванні ним пільг, передбачених підпунктами "а" та "б" статті 4 Закону № 1963-XII.

Як вірно відмічено судом апеляційної інстанції, ні Законом № 1963-XII (1963-12) , ні Законом № 2505-IV (2505-15) , не було передбачено механізму перерахунку та доплати зазначеного податку у 2005 році.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем був наданий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у строк до 01.03.2005 року, в якому сума податку визначена на весь 2005 рік за старими ставками.

Відповідно до положень статей 5, 6 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і вказується у відповідному розрахунку, який надається у податкові органи у строки, визначені законом для річного звітного періоду; податок сплачується щоквартально рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Визначений платником податок вважається узгодженим з дня надання платником податку до органу державної податкової служби вказаного розрахунку.

Таким чином, наведене вище дає підстави колегії суддів погодитись з висновком суду апеляційної інстанції, що у позивача були відсутні підстави для перерахунку і доплати у 2005 році податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за новими ставками.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни, відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 13 грудня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 14 березня 2007 року залишити без змін.