Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Сіроша М.В.

Суддів: Бим М.Є.

Гордійчук М.П.

Матолича С.В.

Харченка В.В.

секретар судового

засідання Бака О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Кам’янець –Подільської районної державної адміністрації на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року у справі за позовом прокурора Кам’янець-Подільського району в інтересах ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Кам’янець –Подільської районної державної адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня,

У травні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кам’янець –Подільської районної державної адміністрації про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона визнана дружиною померлого учасника бойових дій та відповідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) щорічно до 5 травня дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Однак відповідачем у 2007 році згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) виплачено допомогу в розмірі 150 гривень.

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті допомоги повинен керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , позивачка просила стягнути з відповідача невиплачену грошову допомогу за 2007 рік у розмірі 1925 грн. 55 коп.

Постановою Кам’янець –Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2008 року позов ОСОБА_5 задоволено, зобов’язано Міністерство фінансів України виділити з Державного бюджету України кошти до виплати позивачу одноразової допомоги в сумі 1900 грн. 30 коп., а Державне казначейство України –перерахувати їх для безпосередньої виплати управлінням праці та соціального захисту населення Кам’янець –Подільської РДА.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року постанову Кам’янець –Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2008 року скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Такий висновок зроблений судами з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивачку визнано дружиною померлого інваліда війни. Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) передбачено, що дружинам (чоловікам) інваліда війни виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Однак Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) дружинам (чоловікам) померлого інваліда війни, до яких відноситься позивачка, передбачена виплата щорічної разової допомоги в розмірі 150 гривень.

Зазначені закони України, в період з 5 травня по 30 вересня відповідного року, протягом якого позивачка могла отримати грошову допомогу не визнано неконституційними. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня членам сім’ї загиблого.

Отже, для вирішення цього спору судам попередніх інстанцій необхідно було визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України (254к/96-ВР) та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) фактично змінено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Зазначених обставин та норм матеріального права не врахували суди попередніх інстанцій під час вирішення спору в цій справі, чим порушили правила застосування норм матеріального права, а саме помилково надали перевагу приписам Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

З огляду на викладене рішення судів першої та другої інстанцій підлягають скасуванню.

Для вирішення цього спору, з урахуванням наведених вище норм матеріального права та висновків суду касаційної інстанції, необхідно встановлювати нові обставини щодо правильності визначення відповідачем розміру допомоги позивачу та давати їм належну правову оцінку, що відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може зробити суд касаційної інстанції. Тому зазначену справу слід направити в суд першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кам’янець –Подільської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 2006 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .