ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" квітня 2010 р. м. Київ К-26867/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Маркосян А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення грошової допомоги, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення грошової допомоги. В позові зазначав, що він є учасником бойових дій і відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", щорічно до 05 травня, йому повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідача щорічну разову допомогу за період з 2003 по 2005 роки у сумі 1898, 75 грн.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 червня 2006 року, позов задоволено частково. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради на користь позивача разову грошову допомогу у розмірі 1410 грн. за 2005 рік.
У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до вимог статті 17 вищевказаного Закону фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Частиною 1 статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, суди, правомірно незадовольнили позовні вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_4 заборгованості з щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2003 - 2004 роки, оскільки він звернувся з позовом з пропуском річного строку звернення до суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік"встановлено, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 250 гривень.
Отже на час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2005 році управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради діяло відповідно до діючого на той час законодавства.
З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення позову ОСОБА_4
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права –судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради задовольнити.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення грошової допомоги скасувати.
Постановити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення грошової допомоги відмовити.
постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В.І.
Судді Білуга С.В.
Гаманко О.І.
Загородній А.Ф.
Заїка М.М.