К-1195/08 Про визнання протиправними дій щодо відмови у реєстрації права власності на будівлі - 07.10.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Кролевецьке районне бюро технічної інвентаризації", треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення певних дій, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2007 року, -

У червні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Кролевецьке районне бюро технічної інвентаризації", треті особи – ОСОБА_2., ОСОБА_3. про визнання протиправними дій щодо відмови у реєстрації права власності на 38/100 будівлі, розташованої у АДРЕСА_1, та зобов’язання відповідача внести відомості про реєстрацію права власності у Єдиний державний реєстр.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.01.2004 ОСОБА_1. отримав свідоцтво про придбання у власність 38/100 частки приміщень заготівельного пункту площею 70,9 кв. м за 10720 грн., які раніше належали СП Кролевецький "Коопзаготпром" в АДРЕСА_1. Вказане свідоцтво, яке підтверджує його право власності, зареєстроване 23.01.2004 у Конотопському МБТІ, про що свідчить штамп на свідоцтві. На даний час функції по реєстрації нерухомості виконує відповідач. 24.05.2007 позивач звернувся до КП "Кролевецьке МБТІ" із заявою про внесення відомостей про його власність до Єдиного державного реєстру. 06.06.2007 він отримав рішення реєстратора ОСОБА_3. за підписом директора КП "Кролевецьке МБТІ" ОСОБА_2. про відмову в реєстрації свідоцтва.

Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 01 серпня 2007 року позов задоволено. Визнано дії КП "Кролевецьке РБТІ" щодо відмови ОСОБА_1. в реєстрації права власності на 38/100 частки будівлі, розташованої у АДРЕСА_1, згідно з нотаріально посвідченим свідоцтвом від 23 січня 2004 року, виданим Кролевецькою державною нотаріальною конторою, такими, що порушують права ОСОБА_1, як власника, на вказану частку будівлі. Зобов’язано КП "Кролевецьке районне бюро технічної інвентаризації" здійснити на користь ОСОБА_1 реєстрацію права власності на 38/100 частки заготівельного пункту, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1. на підставі свідоцтва, виданого Кролевецькою державною нотаріальною конторою 23 січня 2004 року, реєстровий № 85, шляхом внесення відомостей у Єдиний державний реєстр.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2007 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1. ставить питання про її скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін, оскільки вона прийнята відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні передбачений "Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 №157/6445 (z0157-02) .

Рішенням реєстратора КП "Кролевецьке РБТІ" від 06.06.2007 № 623 відмовлено ОСОБА_1 в реєстрації свідоцтва від 23.01.2004, виданого державним нотаріусом Кролевцької державної нотаріальної контори, про придбання приміщення, що складає 38/100 заготівельного пункту по АДРЕСА_1 з посиланням на п. 3.3 Тимчасового положення, а саме:

подані документи не відповідають вимогам, установленим цим положенням та іншим актом чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

не проведено інвентаризаційних робіт, так як термін подання заяви перевищив 12 місяців із дня виникнення права власності;

відсутні первинні правовстановлюючі документи інших співвласників, (а.с.4).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в самому свідоцтві НОМЕР_1 р. № 85 від 23.01.2004, виданому державним нотаріусом ОСОБА_1, в акті продажу, на підставі якого видавалось свідоцтво та в протоколі проведення прилюдних торгів, на підставі якого складався акт продажу, містяться розбіжності щодо об’єкта продажу. В зв’язку з цим неможливо зробити висновок, на який саме об’єкт у позивача на підставі даних документів виникає право власності. Саме свідоцтво на право власності не містить чіткого визначення об’єкта продажу. Виправлення в свідоцтві стосовно продажу частини заготівельного пункту, при первинному тексті щодо продажу заготівельного ларька, хоча і обумовлені нотаріусом, але роблять зміст свідоцтва не зрозумілим.

Відповідно до п. 2.9 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно не підлягають реєстрації документи, які мають виправлення, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Саме таку ваду має свідоцтво НОМЕР_1 р. № 85 від 23.01.2004.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що реєстратор обґрунтовано відмовив позивачу у реєстрації права власності на підставі цього свідоцтва.

Згідно з ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.