ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" березня 2010 р. м. Київ К-23088/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Прудкій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області
на постанову господарського суду Полтавської області від 07 червня 2007р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2007р.
у справі № 17/23(22-а-1739/07)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-2007" (надалі –ТОВ "Байкал-2007")
до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі –Лохвицька МДПІ)
про скасування рішення, -
встановив:
У березні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про скасування рішення Лохвицької МДПІ оформлене актом №5 від 05.03.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (ПДВ) та зобов’язання відновити реєстрацію ТОВ "Байкал-2007" платником ПДВ.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуване рішення податкового органу прийнято всупереч вимогам чинного законодавства України, є упередженим, оскільки зумовлює неможливість здійснювати господарську діяльність, а тому підлягає скасуванню.
Постановою господарського суду Полтавської області від 07 червня 2007р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2007р., позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинним рішення Лохвицької МДПІ оформлене актом №5 від 05.03.2007р. про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов’язано відповідача відновити реєстрацію ТОВ "Байкал-2007"платником ПДВ; судовий збір у розмірі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Лохвицька МДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови господарського суду Полтавської області від 07 червня 2007р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2007р. і залишення позовної заяви без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ТОВ "Байкал-2007"було зареєстровано Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 16.08.2006р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №510495, остання реєстрація юридичної адреси: Полтавська обл., м.Лохвиця, вул.Бурмистенка,4. Підприємство взято на податковий облік 21.08.2006р. і має індивідуальний податковий номер 342359816173, згідно свідоцтва №100004988 серії НБ№333420 з 01.09.2006р. позивач є платником ПДВ.
В подальшому, як зазначає у своїх запереченнях на позовну заяву відповідач, за порушення ТОВ "Байкал-2007"встановлених законодавчими нормами правил здійснення господарської діяльності, до позивача було застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, тобто захід організаційно-правового характеру, спрямований на припинення порушення суб’єктом господарювання. Вказані заходи були застосовані у зв’язку із отриманням від державного реєстратора Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області повідомлення, що відповідно до п.8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"до Єдиного державного реєстру було внесено запис про відсутність юридичної особи (ТОВ "Байкал-2007") за юридичною адресою, а 02.03.2007р. працівниками ВПМ Лохвицької МДПІ було складено акт про відсутність посадових осіб за юридичною адресою за місцезнаходженням ТОВ "Байкал-2007".
За наслідками отримання зазначеної вище інформації, 03.03.2007р. комісією, створеною відповідно до наказу Лохвицької МДПІ було складено оскаржуваний акт №5 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Байкал-2007"індивідуальний податковий номер –342359816173, свідоцтво - №100004988 на підставі п.п. "в"п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до п.п.25.2.1 п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000р. (z0208-00) органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б-г"пункту 25 цього Положення.
Серед іншого, обґрунтувуючи позовні вимоги позивач, позивач вказує, що ним було подано Державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей, які вносяться до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.54-60). Також матеріали справи містять довідку складену начальником Лохвицького райсількомунгоспу, з якої вбачається, що договір між позивачем та орендарем не розірвано і орендоване приміщення використовується за призначенням (а.с.73). Разом з тим, вказані докази не можуть бути підтвердженням обставин, з якими позивач пов’язує підстави для оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, оскільки вони за часом складені вже після складання оскаржуваного акта №5 від 05.03.2007р. про анулювання реєстрації платника (ПДВ).
Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наявним в матеріалах справи поясненням секретаря ТОВ "Байкал-2007"ОСОБА_1., які остання надала 02.03.2003р. ст. о/у Лубенського ВПМ з приводу відомих їй обставин стосовно посадових осіб позивача (а.с.72).
Суди повинні були з урахуванням сутності заперечень проти позову з’ясувати чи було прийнято рішення про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва відносно позивача, не дослідили якою діяльністю займається позивач, а також не встановили інших доказів, які б підтверджували доводи відносно нечинності оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, тощо .
Відповідно до частин 2, 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Слід також зазначити, що кореспонденція на адресу позивача направлена Вищим адміністративним судом України не отримувалась, про що довідками пошти засвідчено, що за зазначеними адресами (37200, Полтавська обл., м. Лохвиця, пров. Тесленка, 12 кв. 2; 37200, Полтавська обл., м. Лохвиця, вул. Бурмистенко, 4) організація не знаходиться.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України, не може досліджувати докази що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами з’ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області – задовольнити частково.
Постанову господарського суду Полтавської області від 07 червня 2007р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2007р. –скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.