Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Закарпатської області від 13.09.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 року по справі № 7/190-2007 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Закарпатській області про визнання недійсним (скасування) рішення про застосування штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою господарського суду Закарпатської області від 13.09.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 року, у задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_1 до РУ ДААК ДПА України у Закарпатській області про визнання недійсним (скасування) рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 1000 грн. –відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 24.07.2008 року звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.04.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ПП ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та постановити нове –про задоволення позову посилаючись на порушення судами нори матеріального права. Так, на думку позивача судами при вирішенні справи безпідставно було застосовано положення абзацу 11 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", яка передбачає юридичну відповідальність, за факт торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником та неправильно застосували ч.15 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір".

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення –без змін з огляду на наступне.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що оскаржуване рішення № 070047-0001/21 від 14.05.2007 року про застосування до позивача штрафних санкцій 1000 грн. став закріплений в акті перевірки № 076100-01-004/21-115 від 27.04.2007р. проведеної в барі розважального центру "Джин" який розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 128, де здійснює торгівельну діяльність СПД ОСОБА_1, висновок податкового органу про порушення підприємцем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Перевіркою встановлено факт реалізації тютюнових виробів за цінами вищими від максимальних роздрібних цін встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів, а саме: позивачем реалізовано 1 пачку сигарет "LM BLUE LABEL", виробник АТ "Філіп Морріс Україна"за ціною 4 грн. за 1 пачку, що підтверджено фіскальним чеком РРО від 27.04.2007 року № 1682. Максимальна ціна, яка зазначена виробником на пачці становить 2,75 гривень.

Згідно ч.15 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробником або імпортером цих товарів шляхом декларування таких цін.

Аналіз норм закріплених в зазначеному Декреті дає підстави для висновку що вони спрямовані на запобігання порушенню прав виробників (імпортерів) підакцизних товарів шляхом встановлення таких цін на них, за які покупець буде готовим придбати підакцизний товар.

Абзацом п’ятим частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб’єктів підприємницької діяльності у разі, зокрема, роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, –100 відсотків вартості наявних у суб’єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Продаж інших товарів разом з підакцизними товарами за ціною, що у сукупності перевищує встановлену ціну на підакцизний товар, не відповідає вимогам частини 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"від 26.12.1992р. № 18-92 (18-92) та є порушенням прав виробника (імпортера).

Пунктом 19 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення" (833-2006-п) забороняє примушувати покупця придбавати товари неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Враховуючи, встановлений судами факт реалізації позивачем тютюнових виробів за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові виробів встановлених виробниками з імпортерами таких тютюнових виробів, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відсутність підстав для скасування рішення № 070047-0001/21 від 14.05.2007 року про застосування до позивача штрафних санкцій 1000 грн. за порушення законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Такий висновок судів відповідає вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, встановленим по справі обставинам та не спростовується доводами касаційної скарги.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 13.09.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.