Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ровеньки Луганської області

на постанову господарського суду Луганської області від 29 травня 2007р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007р.

у справі № 6/6пд(22-а-1768/07)

за позовом Державної податкової інспекції у м.Ровеньки Луганської області (надалі – ДПІ у м.Ровеньки Луганської області)

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопромсервіс" (надалі – ТОВ "Технопромсервіс"); 2. Малого приватного підприємства "Еліт" (надалі - МПП "Еліт")

про визнання недійсним договору, -

У червні 2003 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсною угоди купівлі-продажу від 01.08.2001р., укладеної між ТОВ "Технопромсервіс" та МПП "Еліт" та застосування наслідків, передбачених ст. 49 ЦК УРСР.

Постановою господарського суду Луганської області від 29 травня 2007р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007р., закрито провадження у справі щодо вимоги позивача про стягнення в доход держави одержаного МПП "Еліт" за угодою на суму 350000,00грн.; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у м.Ровеньки Луганської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови господарського суду Луганської області від 29 травня 2007р. та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007р. і прийняття у справі нового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між ТОВ "Технопромсервіс" (продавець) та МПП "Еліт" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2001р. (а.с. 71 т.І).

Відповідно до накладної №9 від 22.01.2002р. (а.с. 10 т.І) ТОВ "Технопромсервіс" передало МПП "Еліт" комбайн 1-ГПКС вартістю 350000,00грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 58333,33грн..

На виконання договору ТОВ "Технопромсервіс" виписано на адресу МПП "Еліт" податкову накладну від 15.08.2001р. №117 на суму 180000,00грн., в т.ч. ПДВ у poзмipi 30000,00грн. (а.с. 8 т.І) та податкову накладну від 21.01.2002р. №9 на суму 170000,00грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 28333,33грн. (а.с. 9 т.1).

Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.Луганська у справі №2-2338 від 26.06.2002р. (а.с.36-38 т.І) були визнані недійсними установчі документи та скасована державна реєстрація ТОВ " Технопромсервіс" з 06.06.2001р..

Судами встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2005р. було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута МПП "Еліт" (а.с. 86 т.І). Відповідно до довідки Єдиного державного реєстру юридичних та фізичниї осіб-підприємців станом на 10.04.2007р. вбачається, що 13.04.2006р. державним реєстратором внесено запис №13891170001000374 про припинення юридичної особи МПП "Еліт" у зв’язку з визнанням юридичної особи банкрутом банкрутом (а.с.68-69 т.І).

Разом з тим, згідно довідок Луганського обласного управління статистики від 09.04.2003р. (а.с. 40, 41 т.І), на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу ТОВ " Технопромсервіс" та МПП "Еліт" були включені до державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на час укладання спірної угоди, кожен з відповідачів мав статус юридичної особи, здійснював господарську діяльність а також був взятий на облік платників податків органами ДПІ.

Посилання податкового органу на ту обставину, що ТОВ " Технопромсервіс" у своїх звітах не відобразив укладену угоду у складі податкових зобов’язань в податковій декларації по ПДВ, свідчить про порушення вимог податкового законодавства, а не про укладення угоди з умислом, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Позивач у позові ставить питання про визнання недійсною вищевказаної угоди на підставі ст. 49 ЦК УРСР.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України висловила правову позицію щодо застосування вказаної норми права при розгляді справ цієї категорії. Зокрема, у постанові від 14.04.2009р. під час розгляду за винятковими обставинами справи № 24/53 зазначено, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства на підставі ст. 49 ЦК УРСР, не можуть бути предметом позову після 01.01.2004р., та не можуть бути задоволені судом.

За змістом частини 2 статті 5 Цивільного кодексу України, який набув чинності 01.01.2004р. він має зворотну дію в часі у випадках, коли пом’якшує або скасовує відповідальність особи. Господарський кодекс України (436-15) , що набрав чинності з 01.01.2004 року, містить норми, які за предметом регулювання та встановленими санкціями відповідають положенням статті 49 ЦК УРСР.

Однак відповідно до пункту 5 розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України (436-15) положення останнього щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовуються в разі, якщо такі порушення були вчинені після набрання чинності цими положеннями. Положення Господарського кодексу України (436-15) щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці 1 того ж пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями названого Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються в разі, якщо вони пом’якшують відповідальність за вказані порушення.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ровеньки Луганської області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 29 травня 2007р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.