АС-41/541-06 Про зобов’язання допустити фахівців ДПІ до проведення документальної перевірки - 23.03.2010 Прийняття

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 та постанову господарського суду Харківської області від 12.02.2007

у справі № АС-41/541-06

за позовом ДПІ у Червоно заводському районі м. Харкова

до ПФ "Орнатус"

про зобов’язання виконати не вчинену дію

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про зобов’язати ПФ "Орнатус" виконати невчинену дію, а саме: допустити фахівців ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова до проведення документальної перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2006 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.02.2007, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 у справі № АС-41/541-06 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12.10.2006 на підставі направлення на проведення перевірки №1049 від 12.10.2006, виданого позивачем, згідно з наказом ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 432 від 12.10.2006 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень 2006 року головним державним податковим ревізором - інспектором позивача Лисанюк Н. Г. та старшим державним податковим ревізором - інспектором позивача Гевлич І. В. було здійснено вихід для проведення перевірки за фактичною адресою відповідача: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Фахівців позивача було зареєстровано працівником охорони у спеціальному журналі відвідувачів, після чого працівник охорони у телефонному режимі доповів керівництву ПФ "Орнатус" про прибуття перевіряючих. Через деякий час, в приміщення центральної прохідної увійшли працівники відповідача, які були призначені відповідальними за проведення перевірки: юрисконсульти Єрьоменко А.В. і Краснікова О.В., які пред'явили працівникам податкової інспекції належним чином оформлені доручення на право представляти інтереси підприємства при проведенні перевірки і паспорта, для того щоб інспектори впевнилися в їх повноваженнях.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України "Про державну податкову службу" №509-XII (509-12) від 0 4.12.1990 (далі – Закон №509-XII (509-12) ).

Відповідно до вимог ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу", посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст. 112 Закону №509-XII).

Як встановлено судами та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, згідно протоколу офіційного візиту (перевірки) від 12.10.2006, підписаного державними податковими ревізорами-інспекторами Лисанюк Н.Г. і Гевлич І.В., в графі "Перелік документів, наданих для проведення перевірки" зазначено, що копія наказу, направлення та план перевірки надані для ознайомлення, отже ні направлення, ні копію наказу керівника податкового органа про проведення позапланової виїзної перевірки Лисанюк Н.Г. і Гевлич І.В. під розписку відповідачу не надали .

Оскільки частинною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а п.1 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок судів, що вимоги працівників податкової служби про допуск до проведення позапланової виїзної перевірки за липень 2006 року були незаконні.

Крім того, необхідно зазначити, що статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Вказані органи уповноважені здійснювати у межах своїх повноважень контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника податків.

Враховуючи те, що, як вірно зазначено судами, для здійснення контролю необхідні данні, які знаходяться лише в податковій інспекції де зареєстрований платник податку, тому і контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника може здійснити лише органи ДПС де знаходиться на обліку платник податків.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком судів, що саме СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкова уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку відповідача, оскільки позивач зареєстрований як платник податків саме у цьому органі державної податкової служби, що підтверджується довідкою № 1124 від 17.01.2007,відповідно до якої відповідач з 01.01.2007р. був взятий на облік як платник податків до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Харкова. Позивач же такими повноваженнями не наділений.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 та постанову господарського суду Харківської області від 12.02.2007 у справі № АС-41/541-06 слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.