Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову господарського суду міста Києва від 07 грудня 2006 року

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року

у справі № 32/666-А

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" було заявлено позов до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень № 0000401640/0 від 20 вересня 2009 року, № 0000411640/0 від 20 вересня 2006 року, № 0000421640/0 від 20 вересня 2006 року, № 0000401640/1 від 20 жовтня 2009 року, № 0000411640/1 від 20 жовтня 2006 року, № 0000421640/1 від 20 жовтня 2006 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 07 грудня 2006 року позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року постанову господарського суду м. Києва від 07 грудня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 07 грудня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", посилаючись на те, що постанова господарського суду м. Києва від 07 грудня 2006 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року прийняті з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень немає, просить залишити постанову господарського суду м. Києва від 07 грудня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року без змін, а касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків без задоволення.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків провела невиїзну документальну перевірку ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" з питання своєчасності внесення до бюджету частини прибутку (доходу), що відраховується до спеціального (загального) фонду державного бюджету України державними не корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об’єднаннями нарахованого за період за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2003 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 578/1640/00100227 від 08 вересня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2003 року № 557 "Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об’єднаннями" (557-2003-п) від 23 квітня 2003 року № 557, що мало вираз у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов’язання на загальну суму 12 630 008, 00 грн., у тому числі з порушенням граничного терміну сплати при затримці до 30 календарних днів на суму 139 861, 00 грн., з порушенням граничного терміну сплати при затримці від 31 до 90 календарних днів на суму 2 042 121, 00 грн., з порушенням граничного терміну сплати при затримці більше 90 календарних днів на суму 10 448 026, 00 грн.

20 вересня 2006 року СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на підставі акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення – рішення:

- податкове повідомлення – рішення № 0000401640/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з частини прибутку (доходу) в розмірі 10 448 026, 00 грн. ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 5 224 013, 00 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0000411640/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку від 31 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з частини прибутку (доходу) в розмірі 2 042 121, 00 грн. ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 408 424, 20 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0000421640/0 яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з частини прибутку (доходу) в розмірі 139 861, 00 грн. ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 13 986, 10 грн.

Вказані податкові повідомлення – рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за результати якого його скарги були залишені без задоволення, а СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийняла податкові повідомлення – рішення № 0000401640/1 від 20 жовтня 2009 року, № 0000411640/1 від 20 жовтня 2006 року, № 0000421640/1 від 20 жовтня 2006 року з аналогічними сумами.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем не було порушено строків сплати податку.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", якиц набрав чинності з 01 січня 2003 року, було встановлено, що державні некорпоратизовані та корпоратизовані, казенні підприємства та їх об’єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2003 року № 557 "Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об’єднаннями" (557-2003-п) відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу), розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, здійснюється державними некорпоратизованими, крім підприємств установ кримінально-виконавчої системи, та корпоратизованими, казенними підприємствами (крім державних підприємств електроенергетичної галузі, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів) та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році у розмірі 15 відсотків обсягу чистого прибутку (доходу), а державними сільськогосподарськими підприємствами, які постраждали у 2003 році від стихійного лиха, - у розмірі 5 відсотків.

По справі було встановлено, що позивач подавав до податкового органу декларації з податку на прибуток за І квартал 2003 року (від 15 травня 2003 року № 6543), в рядку 21 якої була задекларована сума в розмірі 19 400, 3 тис. грн., за перше півріччя 2003 року (від 05 серпня 2003 року № 10613), в рядку 21 якої була задекларована сума в розмірі 19 400, 3 тис. грн., за 9 місяців 2003 року (від 10 листопада 2003 року № 15893), в рядку 21 якої внесена сума наростаючим підсумком 29 554, 8 тис. грн.

Статтею 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", який набрав чинності з 01 січня 2004 року, було встановлено, що державні і казенні підприємства та їх об’єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

В п. 1 Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово – господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансової – господарської діяльності у 2004 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2004 року № 405 (405-2004-п) , передбачено відрахування господарськими організаціями частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році.

Частина прибутку (доходу) сплачується в строки, які встановлені для податку на прибуток (п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2003 року № 557 "Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об’єднаннями" (557-2003-п) та п. 3 Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово – господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансової – господарської діяльності у 2004 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2004 року № 405 (405-2004-п) ).

Відповідно до абзацу першого п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок на прибуток за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Згідно абзацу першого підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Податкові декларації за період, що дорівнює календарному кварталу, подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону).

За 2003 рік позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість (від 09 лютого 2004 року № 20532), в рядку 21 якої була задекларована сума в розмірі 13 268, 1 тис. грн.

Задекларовану суму податкового зобов’язання позивач сплати платіжними дорученнями від 28 січня 2004 року № 000480 на суму 8 000 000, 00 грн., від 30 січня 2004 року № 000598 на суму 1 000 000, 00 грн., від 13 лютого 2004 року № 001043 на суму 1 000 000, 00 грн., від 16 лютого 2004 року № 001057 на суму 2 268 100, 00 грн., від 17 лютого 2004 року № 001071 на суму 1 000 000, 00 грн., всього на суму 13 268, 1 тис. грн.

Таким чином, частина прибутку (доходу) була сплачена позивачем за результатами фінансово – господарської діяльності у 2003 році, як цього вимагало законодавство на момент сплати, в межах граничного строку, передбаченого законом, а тому застосування до нього штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірним.

Згідно ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду м. Києва від 07 грудня 2006 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 07 грудня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.