К-10245/08-С Про визнання недійсним протоколу щодо притягнення до адміністративної відповідальності за не вивезення транспортного засобу з території України - 22.09.2009 Прийняття

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Філь Миколи Михайловичі третя особа - Амвросіївська митниця про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити певні дії за касаційними скаргами Амвросіївської митниці та представника ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2008 року,

У листопаді 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Філь Миколи Михайловичі третя особа - Амвросіївська митниця про визнання дій неправомірними. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 листопада 2007 року інспектором А.мвросіївської митниці Філь М.М. складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 348 МК України, в якому вказано, що 05 листопада 2007 року приблизно о 12 год. 10 хв. в п/п "Маринівка"Амвросіївської митниці з боку Росії в’їхав автомобіль "ВАЗ-21074", д/н НОМЕР_1 під керуванням громадянина Росії ОСОБА_1 який належить йому на підставі технічного паспорту НОМЕР_2 від 16 травня 2007 року. В ході проведення митного контролю, а також проведення перевірки по не вивезенню транспортних засобів за межі України було встановлено, що ОСОБА_1 13 листопада 2006 року ввіз на територію України автомобіль "Нісан-Террано"під зобов’язання про зворотній вивіз у строк до 12 січня 2007 року по декларації № 701010100/6/101656 від 13 листопада 2006 року, однак у встановлений строк автомобіль вивезений не був. В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митною законодавства, не вивезення транспортного засобу з території України, ввезеного під зобов’язання про зворотній вивіз у встановлений строк. За цим протоколом вилучено автомобіль "ВАЗ-21070"та технічний паспорт.

Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 12 лютого 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, третя особа звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2008 року апеляційну скаргу третьої особи задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову щодо визнання неправомірними дії інспектора Амвросіївської митниці Філь М.М. по вилученню у позивача автомобіля "ВАЗ 21070". В цій частині позову відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача та третя особа звернулися із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в якій представник позивача просить скасувати судове рішення, залишивши рішення суду першої інстанції в силі, третя особа просить змінити постанову суду апеляційної інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Зі справи вбачається, що 05 листопада 2007 року на підставі протоколу про порушення митних правил, згідно ст. 348 МК України, за порушення зобов’язання про зворотне вивезення автомобіля "Нісан-Террано"у строк до 02 січня 2007 року у ОСОБА_1 було вилучено автомобіль "ВАЗ 21070". Вилучення автомобіля зафіксовано в графі протоколу про вилучення транспортного засобу з особи, що не має в Україні постійного місця проживання або адреси.

Ухвалюючи рішення, суд вірно керувався ст. 377 Митного кодексу України, в якій зазначено, що товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю. Транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів зазначеної у ч.3 ст. 405 цього Кодексу.

Задовольняючи частково скаргу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що при прийнятті відповідачем рішення про вилучення автомобілю позивачем набуло надано йому відомостей про наявність постійного місця проживання чи адреси в Україні. Довідка, на яку постався суд першої інстанції у своєму рішенні, була надана позивачем лише в судове засідання. За таких обставин відповідач правильно, у відповідності з вимогами ч.2 ст. 377 МК України вилучив автомобіль. Також, суд вірно зазначив про те, що вилучений автомобіль не належить позивачу, оскільки згідно паспорту транспортного засобу (а.с.6), власником вилученого автомобілю є ОСОБА_2., який видав 08.05.2007 року позивачеві довіреність на право керування ним (а.с.7). і на підставі цієї довіреності 12.05.2007 року ОСОБА_1 було видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому він зазначений як користувач.

Тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано зобов’язав митницю, яка вилучила автомобіль "ВАЗ 2107"повернути позивачу без стягнення сплати за його збереження.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.