Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.І.

суддів:

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 листопада 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2006-2008 роки.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 листопада 2008 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 20 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 листопада 2008 року скасовано в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м.Охтирка здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 20% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка здійснити перерахунок ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та провести виплати недоплачених сум за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням виплачених сум у 2008 році.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Частково задовольняючи позов, суди виходили з того, що бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була протиправною.

З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Зокрема статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (стаття 46 Конституції України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є громадянкою України, якій до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.

З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Водночас, щодо такого її права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 року.

Однак такі умови не настали.

Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. (107-17) були внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) визнані неконституційними.

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року позивач також не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року – таке право у позивачки було відсутнє у зв’язку із дією положень пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Таким чином, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди дійшли вірного висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області є протиправними лише з моменту ухвалення рішень Конституційним Судом України.

За таких обставин, правильним є висновок судів про те, що позивач в 2006 році та до 09.07.2007 року, а також з 01.01.2008 до 22.05.2008 року не мала права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Окрім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком апеляційного суду щодо часткового скасування постанови суду першої інстанції, з підстав, викладених в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, апеляційний суд дав правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірив обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розмірам мінімальних заробітних плат, які були встановлені чинним законодавством.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду апеляційної інстанції.

Постановлені у справі рішення суду першої інстанції в нескасованій частині та рішення апеляційного суду є законними і обґрунтованими, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 листопада 2008 року в нескасованій частині та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.