Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Гончар Л.Я.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

Черпіцької Л.Т.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 1990 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок доплати до пенсії, –

ОСОБА_6 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок доплати до пенсії.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року, позов задоволено. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 непрацююча пенсіонерка і проживає на території радіоактивного забруднення та згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_6 виплачувалася зазначена доплата до пенсії відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., з врахуванням положень Постанови КМ України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) у розмірі 5 грн. 20 коп.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.

Згідно частини 2 вищезазначеної статті, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) та повинні відповідати їй. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) №6-рп\2007, визнано неконституційним деякі положення Законів України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) зокрема п. зо ст. 71 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"розмір мінімальної заробітної плати з 01.07.2007 року становив 440 грн.

Таким чином, суди зробили вірний висновок, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач повинен діяти у відповідності з діючою нормою ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та здійснювати позивачу доплату до пенси за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі 440 грн. щомісячно, починаючи з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 рік.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2009 року –без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-