Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Панченка О.Н.

Смоковича М.І.

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

при секретарі –Козаченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, КП "Елтея"про скасування державної реєстрації, -

У вересні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, КП "Елтея"про скасування державної реєстрації права власності КП "Алтея"на нежитлові приміщення №76,77 на пров. Героїв,12 в м. Дніпропетровську та зобов’язати відповідача надати йому витяг про реєстрацію права власності на його ім"я. Свої вимоги мотивує тим, що він є власником зазначених нежитлових приміщень. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2001 року та ухвалою судової колегії з цивільних справ Дніпропетровського обласного суду від 25,06.2001 року договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 20.03.2000 року, укладений між ним та КП "Елтея"був визнаний недійсним. Ухвалою Судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 31.01.2001 року вказані рішення були скасовані. Таким чином, його право власності було відновлено. Проте відповідачем на підставі рішення Жовтневого суду були внесені зміни до реєстру прав власників та КП "Алтея"було зазначено як власник спірних приміщень.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2006 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою року Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано в частині скасування державної реєстрації права власності КП "Алтея"та відмовлено в зазначеній вище частині позовних вимог.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши постанову суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не лягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що згідно накладних КП "Дніпропетровське БТІ"відомостей вперше право власності на нежитлові приміщення №№ 76, 77 будинку № 12 по пр. Героїв у м. Дніпропетровську було зареєстроване за Дніпровською місцевою радою. 21.09.1998 року право власності на вказані приміщення на підставі договору купівлі –продажу перейшло до КП "Елтея"з його реєстрацією 14.07.1999 року. У квітні 2000 року зареєстровано перехід права власності на ті ж приміщення за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі –продажу від 20.03.2000 року. Після визнання 20.04.2001 року судовим рішенням вказаного договору недійсним, реєстраційний запис про право власності КП "Елтея"поновлено 21.09.2001 року. Ухвалою Верховного Суду України від 31.01.2002 року судові рішення скасовані, а справа щодо спору про недійсність договору з ОСОБА_1 передана на новий судовий розгляд (а.с.5,6,12). В результаті такого розгляду рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.11.2006 року, залишеним без змін 08.02.2007 року апеляційним судом Запорізької області, договір купівлі –продажу приміщень між КП "Елтея"та ОСОБА_1 від 20.03.2000 року розірвано (а.с.62-69).

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вірно керувався ст.ст. 182, 328, 331 ЦК України, в яких зазначено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є похідною від визначення за нею права власності на нього.

Згідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, записи щодо вже зареєстрованого в Реєстрі прав майна здійснюється у разі переходу власності на нього.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані вище вимоги закону та наведені обставини і факти дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутній перехід прав власності КП "Елтея"на нерухоме майно і підстав для скасування запису про реєстрацію його права власності не вбачається.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.