К-7629/07 Про скасування податкових повідомлень-рішень в частині нарахування суми податкових зобов’язань з податку на прибуток та з ПДВ - 15.09.2009 Прийняття

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бердичівське спецпідприємство по матеріально-технічному забезпеченню сільськогосподарського виробництва "Агроспецпостач"

до Бердичівської об’єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В грудні 2005 року позивач – ВАТ "Бердичівське спецпідприємство по матеріально-технічному забезпеченню сільськогосподарського виробництва "Агроспецпостач" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом та уточненням до нього від 27.09.2006 року № 119 про скасування податкових повідомлень-рішень Бердичівської ОДПІ у Житомирській області від 06.12.2005 року № 0013552301/0 в частині нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 5200,00 грн., № 0013532301/0 в частині нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 2928,00 грн. та № 0013562301/0 в повному обсязі.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 11.10.2006 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 року, позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями, Бердичівська об’єднана державна податкова інспекція у Житомирській області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі податкова інспекція, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Житомирської області від 11.10.2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 року повністю як такі, що не відповідають вимогам законодавства, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ВАТ "Бердичівське спецпідприємство по матеріально-технічному забезпеченню сільськогосподарського виробництва "Агроспецпостач" за період з 01.07.2004 року по 30.09.2005 року.

За результатами перевірки складено акт № 1516/23-01 від 30.11.2005 року, яким встановлено, що позивачем порушено:

- підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункт 5.3.2, підпункт 5.3.9, пункту 5.3 статті 5, підпункт 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ), в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2004 року на суму 9800,00 грн. та завищено податок на прибуток у 1 – 3 кварталах 2005 року на суму 6300,00 грн.;

- підпункт 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2221,00 грн.;

- частину 1 статті 2, частину 1 статті 7, статтю 23, статтю 24 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (у редакції Закону України від 19.09.1996 року № 378/96-ВР (378/96-ВР) зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2535-ХІІ (2535-12) ) та пункт 3.4 статті 3 Порядку проведення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.1995 року за № 427/963 (z0427-95) (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено земельний податок на суму 4100,00 грн.

На підставі висновків даного акта перевірки, відповідачем 06.12.2005 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0013552301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 7520,00 грн. з яких: 3600,00 грн. - основний платіж, 3920,00 грн. - штрафні санкції;

- № 0013532301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3332,00 грн. в тому числі: 2221,00 грн. - основний платіж, 1111,00 грн. - штрафні санкції;

- № 0013532301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання по земельному податку в сумі 6150,00 грн., в тому числі: 4100,00 грн. - основний платіж, 2050,00 грн. - штрафні санкції.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 06.12.2005 року № 0013552301/0 в частині визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 5200,00 грн., суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Судами встановлено, що виявлена позивачем помилка (безпідставно збільшені валові доходи у І кварталі 2004 році) була відкоригована в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2004 року. Податковий орган, не здійснюючи перевірку підставності коригування валових доходів за І квартал 2004 року, не визнав це коригування лише на тій підставі, що за вказаний період вже здійснювалася перевірка.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Врахувавши положення вказаної правової норми, суди дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу 3600,00 грн. податку на прибуток та застосування штрафних санкцій в сумі 1600,00 грн., що зумовило скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2005 року № 0013552301/0 в цій частині.

Крім того, згідно акту перевірки від 30.11.2005 року № 1516/23-01 позивачу були виключені із податкового кредиту суми ПДВ нараховані і сплачені за оренду майна на підставі договору оренди від 01.04.2004 року з посиланням на підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР як такі, що не призначаються для використання в господарській діяльності.

Судами встановлено, що в період дії даного договору оренди проводилися роботи по розпилу деревини, на реалізований товар підприємством нараховувалися податкові зобов’язання, тому виключення з податкового кредиту ПДВ в сумі 1987,00 грн. за оренду майна було безпідставним та необґрунтованим.

У зв’язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що податкове повідомлення-рішення від 06.12.2005 року № 0013532301/0 підлягає скасуванню в частині донарахованого ПДВ в сумі 1987,00 грн. та в частині застосованих на вказану суму штрафних санкцій в сумі 941,00 грн.

Відповідно до статті 13 Закону № 2535-ХІІ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 14 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 23 Закону № 2535-ХІІ грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Юридичні особи при обчисленні земельного податку керуються довідкою про грошову оцінку землі, яка надається відділом земельних ресурсів та містить дані щодо платника, площі земельної ділянки, локальні та узагальнюючі коефіцієнти тощо.

Враховуючи, що під час складання розрахунків по платі за землю та обчисленні розміру податку позивачем використовувалися відомості, надані Бердичівським міським відділом земельних ресурсів (довідка від 30.01.2004 року № 113/2), у Бердичівської ОДПІ у Житомирській області були відсутні підстави для донарахування позивачу 4100,00 грн. земельного податку та застосування штрафних санкцій в сумі 2050,00 грн.

У зв’язку з цим податкове повідомлення-рішення від 06.12.2005 року № 0013562301/0 обґрунтовано скасовано судами попередніх інстанцій у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Бердичівської об’єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 року та постанову Господарського суду Житомирської області від 11.10.2006 року залишити без змін.