2-а-37805/09/2070 Про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій - 23.03.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерної компанії "Харківобленерго" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2009р. по справі № 2-а-37805/09/2070

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ' Список ' ' Текст '

до Акціонерної компанії "Харківобленерго" ' Текст ' ' 3 особи ' ' 3 особа ' ' за участю ' ' Текст '

про стягнення суми,

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з відповідача, Акціонерної компанії "Харківобленерго", адміністративні санкції у вигляді штрафу в розмірі 2763126,85 (два мільйони сімсот шістдесят три тисячі сто двадцять шість гривень) 85 коп., за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2008 р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зобов'язаний був створити в 2008 році 297 робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві відповідача в 2008 році, склала 184 особи, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві штрафні санкції у розмірі 2763126,85 грн. (середньо річну заробітну плату за кожне не зайняте інвалідом робоче місце).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року по справі №2-а-37805/09/2070 вимоги позивача були задоволені. Стягнуто з АК "Харківобленерго" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у розмірі 2763126,85 грн.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року по справі №2-а-37805/09/2070 відповідач, акціонерна компанія "Харківобленерго", подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року по справі №2-а-37805/09/2070 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представників відповідача колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Сума цих санкцій визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно наданих документів, звіту підприємства відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2008 році на підприємстві відповідача становить 7430 осіб. Отже, врахувавши положення ст. 19 Закону та застосувавши правила арифметичного округлення кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році визначена у 297 штатних одиниць. Середньооблікова чисельність працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2008 році, склала 184 особи.

З аналізу положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст.18 Закону. При цьому, в ст.18 Закону встановлено, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики № 420 від 19.12.2005р. (z1534-05) , підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі надавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. Таким чином, виходячи з наведеного, відповідач був зобов'язаний щомісяця надавати центру зайнятості за місцем своєї реєстрації дані щодо наявності вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів по формі № 3-ПН.

Згідно з довідкою Харківського міського центру зайнятості № 187 від 07.05.2009 року. відповідач - АК "Харківобленерго" - надавалась інформація у формі звітів 3-ПН про наявність вакансій у 2008 році.

Однак, на думку суду першої інстанції, зазначена інформація не знайшла свого підтвердження у матеріалах справи. Так відповідачем надані звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів у 2008 році форми 3-ПН, з яких вбачається, що вони не містять інформації стосовно наявних вакансій у січні 2008 року, та відсутній звіт за період березня 2008 року.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно наказу відповідача № 562 від 04.11.2005 р. в компанії була створена атестаційна комісія по визначенню робочих місць, на яких можливе працевлаштування інвалідів.

Наказами відповідача № 654 від 16.12.05 р., № 19 від 11.01.06 р. затверджений перелік робочих місць, на яких працюють та на яких можливе працевлаштування інвалідів, у кількості 297 робочих місць. Тобто необхідна кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів була відповідачем створена.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості від 08.10.09 № 3609 вбачається, що відповідач протягом 2008 року щомісячно надавав до служби зайнятості звіти за формою № 3-ПН (про наявність вакансій).

Крім того, відповідач направляв листи до Управління праці та соціального захисту населення Червонозаводського та Комінтернівського районів м. Харкова, головного Управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Харківського обласного центру МСЕК, районного та обласного товариств інвалідів про наявність на його підприємстві вільних посад, на яких можуть бути працевлаштовані інваліди, та про потребу в направленні йому інвалідів для працевлаштування (копії листів надані до матеріалів справи). На зазначені листи компанією протягом року були отримані відповіді з приводу усвідомлення органами соціального захисту населення та соціального захисту інвалідів готовності компанії працевлаштовувати інвалідів та необхідності направлення для працевлаштування відповідних осіб.

При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що вказаними органами інваліди на підприємство відповідача направлялися не в достатній кількості. Так у 2008 році з питань працевлаштування інвалідів до відповідача звернулось 54 особи, з яких 19 працевлаштовані, іншим відмовлено з об’єктивних причин.

Отже, викладене свідчить про те, що компанією вживались заходи щодо працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що санкції, передбачені ст.. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) застосовуються у разі, коли середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону. У даному випадку суд першої інстанції обґрунтував задоволення позову неподанням відповідачем звітності за два періоди, але за це санкції законом не передбачені.

Слід зазначити, що судом першої інстанції неповно були досліджені подані Відповідачем докази, а саме: копії зазначених звітів форми 3-ПН; судом зроблений висновок щодо неподання Відповідачем інформації про вакантні робочі місця за січень та березень 2008 року. Інформація у вигляді звітів форми 3-ПН надавалась Відповідачем до центру зайнятості щомісячно, але станом на різні дати, що в будь-якому випадку не протирічить вимогам Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3 – ПН "Звіт про наявність вакансій" (далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики № 420 від 19.12.2005 (z1534-05) року. Зазначена Інструкція (z1534-05) у "Загальних положеннях" визначає, що "підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків." Тобто Інструкцією (z1534-05) не визначено періодичність подання звітів, а тим більше не зазначається про необхідність подачі таких звітів щомісячно та з інформацією на певну визначену дату.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. (70-2007-п) затверджений "Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовуються найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування". Частина 3 пункту 2 зазначеного Порядку (70-2007-п) передбачає, що "Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом." Передбачена зазначеним пунктом форма, якою підприємству слід інформувати центри зайнятості про вакантні місця для працевлаштування інвалідів не розроблена, не затверджена та не введена в дію будь-яким нормативним документом.

На підставі вищезазначеного, висновок суду щодо неналежності інформування шляхом щомісячного надсилання листів із зазначенням вакансій для працевлаштування інвалідів Відповідачем на адресу центрів зайнятості не можна вважати обґрунтованим, тим більш, що Харківський міський центр зайнятості надавав довідку про інформування його Відповідачем належно і в повному обсязі щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів та додатково підтвердив цю інформацію листом № 3609 від 08.10.09.

Посилання суду першої інстанції на порушення Відповідачем вимог частини 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" також є помилковим. Норма зазначеної статті передбачає, що "Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів...". Зазначена норма не містить будь-якого посилання на будь-які форми звітності. Але суд помилково робить висновок про те, що подання інформації повинно здійснюватись виключно за формою № 3 – ПН "Звіт про наявність вакансій".

Колегія суддів вважає, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Доказів, які б свідчили про те, що компанія відмовила у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до відповідача або які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені і в справі відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року по справі №2-а-37805/09/2070 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи.