К-19764/07 Про визнання дій незаконними, зобов’язання призначити пенсію за віком - 09.09.2009 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання призначити пенсію та надання допомоги в отриманні документів, за касаційною скаргою УПФ України в місті Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 17 липня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року, -

У червні 2007 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до УПФ України в місті Лисичанську Луганської області про визнання неправомірними дії та зобов’язання призначити їй пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років з 19.02.2007р.

В обґрунтування позову заявниця вказувала, що з листопада 1985 року по квітень 1999 року вона працювала на посаді машиніста підйому, яка входить до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173

Звернувшись 19.02.2007р. до відповідача за призначенням пенсії на вказаних підставах, ОСОБА_1. отримала відмову в задоволенні заяви, яка мотивована відсутністю необхідного стажу за Списком №2. На думку позивача такий висновок відповідача не відповідає дійсності, оскільки її стаж підтверджується трудовою книжкою та архівною довідкою. Вважаючи відмову у призначенні пенсії незаконною, заявниця просила суд позовні вимоги задовольнити.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 17.07.2007р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2007р., позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову УПФ України в місті Лисичанську від 08.05.2007р. у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов’язано відповідача призначити позивачу з 19.02.2007р. пенсію за віком на пільгових умовах на підставі абз.1 п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі начальник УПФ України в місті Лисичанську Луганської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені по справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог та винести нову постанову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки –після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення"основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що цей порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що позивачем до пенсійного органу була надана трудова книжка та інші необхідні для призначення пільгової пенсії документи.

З урахуванням того, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складав 27 років 11 місяців 07 днів, з них 13 років 06 місяців на посадах за Списком №2, 20.01.2007р. заявниці виповнилося 50 років та з урахуванням невизначеного строку ліквідації шахти "Матроська", що потягло за собою суттєві порушення прав позивача на належне соціальне забезпечення, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача та задовольнили позов в частині зобов’язання призначити пенсію на умовах передбачених п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по даній справі, оскільки такі зроблені у відповідності до вимог норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області – залишити без задоволення .

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 17 липня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року – залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.