Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. –головуючий,

Головчук С.В.,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 21 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про стягнення щорічної грошової допомоги,

У лютому 2008 року ОСОБА_1, звернувся в суд з адміністративним позовом.

Посилався на те, що відповідач в порушення вимог частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"сплачує йому як учаснику бойових дій грошову допомогу у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною пенсією за віком, внаслідок чого за 2005-2007 роки утворилася заборгованість, яку просив стягнути.

Постановою Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 21 липня 2008 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто щорічну грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 1 770,30 грн.

В касаційній скарзі відповідач вказує, зокрема на те, що при вирішенні спору суд не врахував вимоги Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , згідно з яким і відбувалася сплата грошової допомоги. Просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій й відповідно до вимог частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня має право на одержання разової грошової допомоги у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2005 році в розмірі 250 грн., у 2006 році –250 грн., у 2007 році –280 грн.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов про стягнення грошової допомоги за 2007 рік суди попередніх інстанцій виходили з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною п’ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону (3551-12) , здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Проте статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було встановлено, що виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у 2007 році учасникам бойових дій в розмірі 280 гривень.

Посилання судів на Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", є помилковим, оскільки це рішення прийнято після закінчення строку сплати допомоги.

На час виплати разової грошової допомоги до 5 травня відповідач діяв відповідно до діючого законодавства. Рішення Конституційного суду України не має зворотної дії в часі і у суб’єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов’язань по перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів попередніх інстанцій в частині вимог за 2007 рік й ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 21 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року в частині стягнення разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 відмовити в позові в цій частині.

В решті судові рішення залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.