Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:

Смоковича М.І.

суддів:

Горбатюка С.А.

Лиски Т.О.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі за позовом прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, третя особа – Головне управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, про стягнення суми, -

Прокурор Красногвардійського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим про стягнення суми разової грошової допомоги до 05 травня за 2005-2008 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1. є ветераном війни–учасником бойових дій, а тому відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідач у 2005-2008 роках відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки провів йому виплату такої допомоги в розмірі, нижчому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті зазначеної допомоги має керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплаченої грошової допомоги за 2005-2008 роки у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Постановою Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2008 року позов задоволено частково.

Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2008 рік, у розмірі 2095 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2008 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення судів та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня.

При цьому відповідач виплатив йому зазначену допомогу за 2005-2008 роки відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки в таких розмірах: за 2005 рік – 250 грн., за 2006 рік –250 грн., за 2007 рік - 280 грн., та за 2008 рік – 310 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо виплати позивачеві недоплаченої грошової допомоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати за 2008 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Проте з таким висновком погодитись неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.

Статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни виплачується щорічна одноразова допомога до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року (183-2008-п) встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 310 грн.

Задовольняючи позов в частині виплати недоплаченої суми допомоги за 2008 рік, суди дійшли висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнані неконституційними положення статті 20 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким встановлено, виплати щорічної разової допомоги щорічної грошової допомоги до 5 травня.

При цьому, посилання судів на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) в частині визнання неконституційними положення статті 20 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" є помилковим, оскільки зазначене рішення були прийняті після проведення виплати цієї допомоги.

Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2008 року) відповідач діяв згідно з чинним законодавством.

Таким чином, суди при розгляді справи дійшли помилкового висновку, про те, що у 2008 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, оскільки правові підстави для здійснення такої виплати за 2008 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) були відсутні.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що у судів першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішень суди допустили порушення норм матеріального права, які призвели до постановлення незаконних судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів - судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим задовольнити.

Постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі в частині задоволення позову – скасувати.

В задоволенні позову прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, третя особа – Головне управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, про стягнення суми за 2008 рік – відмовити.

В решті судові рішення залишити без зміни.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.