Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є., Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року у справі №2-а-1465/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -

ОСОБА_1 16.09.2008 року звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області нарахувати недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3400,30 грн.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" та повести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з підвищенням її на 20% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування". В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року постанова Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.10.2008 року скасована в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 20 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 16 жовтня 2008 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року. В іншій частині постанова Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.10.2008 року залишена без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просило скасувати ухвалені у справі судові рішення, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м. Охтирка Сумської області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус "дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004р. № 2195-ІУ, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року (3235-15) дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були. Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року (3235-15) та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених законів, у відповідача не було підстав в 2006 році нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд правомірно виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнано неконституційним положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч .2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області відхилити, а постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2008 року, змінену постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.