Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. – головуючий,

Головчук С.В.,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Сумської обласної державної адміністрації на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної державної адміністрації, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень, зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом. Зазначала, що проходила публічну службу в Сумській обласній державній адміністрації на посаді заступника начальника юридичного відділу. Перебувала в кадровому резерві на заміщення посади начальника юридичного відділу. Наказом керівника апарату облдержадміністрації від 16 січня 2003 року № 3 її виключено зі списку осіб, зарахованих до кадрового резерву, а ОСОБА_2, яка працювала на посаді головного спеціаліста –юрисконсульта юридичного відділу облдержадміністрації, включено до кадрового резерву на заміщення посади начальника юридичного відділу.

08 квітня 2006 року було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади начальника юридичного відділу облдержадміністрації. До конкурсу були допущені ОСОБА_2 і ОСОБА_1

Рішенням конкурсної комісії від 22 червня 2006 року переможцем визнано ОСОБА_2 і розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації від 29 червня 2006 року № 342 її призначено на посаду начальника юридичного відділу обласної державної адміністрації.

Вважаючи незаконними наказ від 16 січня 2006 року № 3 про виключення з кадрового резерву, рішення конкурсної комісії від 22 червня 2006 року та розпорядження голови облдержадміністрації від 29 червня 2006 року про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника юридичного відділу ОСОБА_1 просила суд скасувати їх, поновити її в кадровому резерві, визнати за нею переважне право на зайняття вакантної посади без проведення конкурсу й зобов’язати відповідача призначити її на вказану посаду та відшкодувати моральну шкоду.

Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 25 вересня 2007 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано незаконним наказ керівника апарату облдержадміністрації від 16 січня 2006 року № 3 "Про кадровий резерв на посади державних службовців апарату облдержадміністрації та державного закладу післядипломної освіти "Сумський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств та організаціям"в частині виключення ОСОБА_1 зі списків осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади державних службовців апарату облдержадміністрації і скасовано його в цій частині.

Зобов’язано поновити ОСОБА_1 у складі кадрового резерву на посади державних службовців апарату облдержадміністрації з часу виключення, у відшкодування моральної шкоди стягнуто 300 грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року рішення районного суду скасовано в частині, що стосується рішення конкурсної комісії, розпорядження голови облдержадміністрації від 29 червня 2006 року, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу й у цій частині постановлено нове судове рішення, яким скасовані рішення конкурсної комісії від 22 червня 2006 року та розпорядження голови облдержадміністрації від 29 червня 2006 року про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника юридичного відділу й відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

В решті рішення районного суду залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просив скасувати судове рішення апеляційного суду й ухвалити нове про, яким відмовити в позові.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходила публічну службу в Сумській обласній державній адміністрації на посаді заступника начальника юридичного відділу й перебувала в кадровому резерві на заміщення посади начальника юридичного відділу. Наказом керівника апарату облдержадміністрації від 16 січня 2003 року № 3 її виключено з кадрового резерву, а ОСОБА_2, яка працювала на посаді головного спеціаліста –юрисконсульта юридичного відділу облдержадміністрації, включено до кадрового резерву на заміщення посади начальника юридичного відділу.

08 квітня 2006 року було оголошено конкурс на посаду начальника юридичного відділу облдержадміністрації. До конкурсу були допущені ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Рішенням конкурсної комісії від 22 червня 2006 року переможцем визнано ОСОБА_2, яку розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації від 29 червня 2006 року № 342 було призначено на посаду начальника юридичного відділу обласної державної адміністрації.

Вирішуючи справу апеляційний суд виходив з того, що перебування ОСОБА_1 у кадровому резерві припинено протиправно, оголошення й проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника юридичного відділу проведено з порушенням законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог пункту 14 Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 199 (199-2001-п) , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, перебування працівника у кадровому резерві може припинитися з його власної ініціативи або за вмотивованою пропозицією керівника відповідного державного органу. Такої ініціативи ОСОБА_1 не проявляла, мотивація суб’єкта владних повноважень щодо припинення перебування у кадровому резерві відсутня.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення права позивачки щодо просування по службі.

У вимогах до учасників конкурсу на заміщення посади начальника юридичного відділу було зазначено, зокрема, про те, що вони повинні мати стаж роботи на керівних посадах у сфері правової діяльності або в органах виконавчої влади за фахом не менше 5 років.

До конкурсу були допущені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 При його проведенні конкурсна комісія, всупереч наведеним вимогам до учасників, віддала перевагу ОСОБА_2, яка не мала відповідного стажу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав незаконними рішення конкурсної комісії щодо переможця та розпорядження про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника юридичного відділу.

Судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Сумської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.