Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

секретар судового засідання Великохацька В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в м. Харцизьк Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання перерахувати доплату до пенсії. Позивач зазначив, що є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача проводити нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії, внаслідок чого виникла заборгованість, просила її стягнути за 2006-2007 роки в сумі 2 744,31 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з УПФУ в м. Харцизьку Донецької області на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії за період 2006-2007 роки в сумі 2744,30 грн.

У касаційній скарзі УПФУ в м. Харцизьку Донецької області порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Посилається на те, що чинним законодавством не визначено які органи повинні здійснювати нарахування та виплату вказаного підвищення, за рахунок яких коштів і джерел.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 1937 року народження, є дитиною війни та отримує пенсію за віком.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка регулює питання державної соціальної підтримки дітей війни, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно визнали право позивача на перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що таке право виникло у позивача, починаючи з 01.01.2006 року та ухвалив рішення про стягнення суми вказаної доплати за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року. З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Проте такий висновок не відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2006 рік.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) від 19 січня 2006 року вказаний пункт статті 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції: "Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Кабінет Міністрів України протягом 2006 року будь-яких рішень на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймав.

Таким чином, у 2006 році пільги дітям війни, що передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджено не було. Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року (3235-15) та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Крім того, пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" також було зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) №6-р/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував положень частини 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до вищезазначених законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у період з 01.01.2006 року до 09.07.2007 року. Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій у зазначеній частині не відповідають нормам матеріального права.

В цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Право позивачки на отримання підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суб’єкт владних повноважень порушив з 09 липня 2007 року.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно вважав, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Тому, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є підставою для скасування цього рішення. постанова суду першої інстанції також підлягає зміні, оскільки цим судом в порушення вимог пункту 3 частини 1 ст. 161 КАС України в резолютивній частині рішення не зазначено яку правову норму належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосується розміру мінімальної пенсії за віком. Крім того, судом першої інстанції не правильно визначено період, з якого у позивача виникло право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до частини першої ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2008 року скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Карагічевої Лілії Андріївні задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області щодо не нарахування та не проведення виплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 – 239 КАС України (2747-15) .