Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І., Усенко Є.А., Федорова М.О.

при секретарі: Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу: Приватного підприємця ОСОБА_1

на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2005 року

у справі №16/394

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

У лютому 2004р. позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2004р. №0001142320/0, №0001162320/0, №0001152320/0.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення контролюючим органом перевірки, позивач був відсутній, а з громадянкою ОСОБА_2, яка зазначена у акті перевірки, як продавець, трудова угода у нього відсутня. Відсутність ліцензії на право здійснення торгівлі тютюновими виробами, свідчить про те, що він не здійснює торгівлі тютюновими виробами. Застосування штрафних санкцій в розмірах передбачених законодавством, можливо лише до суб'єкта підприємницької діяльності, а не до фізичної особи.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2005 року позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 було задоволено.

Мотивуючи своє рішення, про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був повідомлений про перевірку, на об'єкті на якому здійснювалась перевірка був відсутній, що підтверджується тією обставиною, що у відповідному розділі акту перевірки відсутні особисті відомості про особу підприємця, а також відсутній його підпис про ознайомлення з ним та отримання його копії. Отже, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2 не перебувала з позивачем у трудових відносинах, то відсутні підстави дл застосування до позивача штрафних санкцій за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2005 року рішення суду першої інстанції було частково скасовано. В позові про визнання недійними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2004р. №0001142320/0, №0001132320/0, №0001152320/0 відмовлено. В частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.05.2004р. №0001142320/0, №0001132320/0, №0001152320/0 щодо визначення суми штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановлені податковою інспекцією в акті перевірки порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не відносяться до порушень податкового законодавства, а визначені податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції не є податковими зобов'язаннями, які стягуються у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , однак штрафні санкції застосовані до позивача обґрунтовано.

Не погоджуючись із рішенням попередніх судових інстанцій ПП ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

02.05.2004р. контролюючим органом було проведено перевірку господарської одиниці - корчми "Мисливець", що належить СПД ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу Приватного підприємця ОСОБА_1, про що складено акт №900114.

За висновками зазначеного акту перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем було порушено п.п.1,2,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 10, 15, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №854 від 30.07.1996р. "Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" (854-96-п) .

Актом перевірки встановлено здійснення реалізації сигарет без наявності ліцензії, сертифіката відповідності на тютюнові вироби та за цінами, що є вищими від встановлених виробником аюо імпортером.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.05.2004р.:

- №0001152320/0 про визначення зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в сумі 4400,00грн.;

- №0001142320/0 про визначення зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в сумі 1700,00грн.;

- №0001162320/0 про визначення зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в сумі 129,00грн..

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність. Відповідно до акту перевірки, невідповідність грошових коштів становить 28,50грн, у той час, як у податковому повідомлені-рішенні №0001152320/0 від 12.05.2004р. сума податкового зобов'язання складає 129,00грн..

У матеріалах справи відсутня копія денного звіту РРО, відповідно до якої можливо встановити суму невідповідності готівкових коштів у касовому апараті.

Позивач зазначає, що під час проведення перевірки він не був присутній на перевіряючому об'єкті, про що свідчить відсутність особистих відомостей у відповідному розділі акту перевірки (а.с. 5), також відсутність його підпису на акті, який би засвідчив ознайомлення з ним позивача та отримання ним одного примірника. Під час проведення перевірки була присутня ОСОБА_2, щодо якої у акті зазначено, про відсутність на час проведення перевірки трудової угоди між позивачем та ОСОБА_2. Також акт перевірки не містить її підпис про ознайомлення зі змістом акту перевірки та отримання нею примірника.

Відповідно до акту перевірки (а.с.6-5, 61-62), на перевіреному об'єкті встановлена наявність сигарет Bond Liglt, Ghesterfild, Прима срібна, в той час як у позивача відсутні: ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, чим порушено ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95 ВР від 19.12.95р. із змінами та доповненнями; у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, що були реалізовані, чим порушено ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"№18/92 від 26.12.92р. із змінами та доповненнями; засвідченого постачальником сертифікату відповідності на тютюнові вироби, чим порушено п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №854 від 30.07.1996р. "Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" (854-96-п) ; встановлений факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими за від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником чи імпортером, чим порушено ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"№18/92 від 26.12.92р.

Однак, перевіркою достовірно не встановлено обставини перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з позивачем, тобто, чи пов'язано встановлене перевіркою порушення саме з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Крім того, предметом оскарження в суді позивач зазначає податкові повідомлення-рішення від 12.05.2004р. №0001142320/0, №0001162320/0, №0001152320/0 матеріали справи містять копії саме цих повідомлень-рішень. Проте, як суд першої інстанції так і суд другої інстанції вирішили питання щодо податкового повідомлення-рішення №0001132320/0, яке позивачем не оскаржувалось та відсутнє в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2005 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.